Таємниця пропалих голосів українських виборців

Posted November 11th, 2012 at 17:26 (UTC+0)
1 comment

Аналіз даних про голосування на виборах в Верховну Раду 28 жовтня на сайті ЦВК виявив дивну річ – велику кількість бюлетенів, не зарахованих «за» партії, і особливо «за» кандидатів. Графік нижче показує різницю в кількості бюлетенів, які були взяті виборцями і кількістю голосів, відданих за партії (червоним) і кандидатів (синім). На вертикальній шкалі вказані номери округів.

Цифрами відмічені локальні «рекорди», відсотки показують частину цих «пропалих» бюлетенів в загальній кількості виданих на руки бюлетенів.

Від’ємні кількості бюлетенів показують… те, що написано на сайті ЦВК. Трактувати ці аномалії я не беруся. Нагадаю, що сайт ЦВК не є офіційним документом, про що написано на його кожній сторінці, і тому дані з нього можуть розглядатися тільки як довідкові.

Я довго працювала над цією інфографікою і виставляла на обговорення її частини, закликаючи людей висловлювати версії.

Першою версією була – це все «противсіхи». Оскільки графа «не підтримую жодного» ліквідована, то єдиним способом висловити таку думку для виборця було спаплюжити бюлетень. Висловлювалося побажання порівняти результати графіка з результатами «противсіх» 2010. Я порівняла. Нічого спільного.

Версія «противсіхів» не пояснює велику географічну розбіжність в результатах навіть в межах одного міста (дивися Донецьк). Очевидно, що були спаплюжені свідомо бюлетені, але скільки з 720.166 насправді? Цікаво, що сайт ЦВК не оприлюднює статистику по зіпсованим бюлетеням, хоча вона є в кожному протоколі ДВК.

В нас є кількасот протоколів дільничних виборчих комісій, сфотографованих волонтерами. Вибіркова перевірка 30 протоколів не показала аж такий великий розрив між не зарахованими бюлетенями за партії та кандидатів, як на графіку.

Друга версія – причини індивідуальні для кожного округу. Наприклад, на окрузі 211 був двійник С.Терьохіна і люди губилися як голосувати, а потім самі виправляли себе, що робило бюлетені  недійсними. А на окрузі 169 стояла помітка «вибув» проти відносно популярного кандидата і його виборці «мстилися» за це і писали про свою незгоду прямо в бюлетенях.

Однак таких індивідуальних причин поки навели всього оці дві. Ніхто не зміг пояснити аномальний результат 141 чи 41 округу, та і по решти також.

Для деяких округів кількість «пропалих голосів» могла мати вирішальний вплив. Так на 141 окрузі в Одеській області різниця між голосами за 1 і 2 місце складає 4734, а кількість «пропалих» бюлетенів за кандидатів складає 8740.

Третя версія – вкидали за своїх, псували за чужих. Після репортажів з 223 округу тут нема навіть що і заперечити. Бо відрізнити навмисно зіпсований бюлетень від голосування чесного «противсіха» без графологів неможливо.

Я не маю власної версії, крім спостереження про те, що всі округи, де зафіксована вища за середню кількість «пропалих» бюлетенів, є рекордсменами по скаргах на застосування адмінресурсу на нашій інтерактивній карті порушень закон про вибори. І ще я схиляюся до думки, що графу «не підтримую жодного кандидата» ліквідували не випадково.

А яка ваша думка про ці дані?

Інтерактивна карта виборчих порушень – статистика і узагальнення тенденцій

Posted October 15th, 2012 at 18:01 (UTC+0)
Leave a comment

14 жовтня в нас додалася 1000-на скарга і ми вирішили все підрахувати.

I. Зміни на Інтерактивній карті порушень «Майдан Моніторинг: Вибори 2012» за період 16.09.2012 – 14.10.2012

600

1000

1,67

Порушення порядку агітації

347

57,83%

601

61,80%

1,78

Адмінресурс

231

38,50%

343

34,90%

1,51

Підкуп виборців

269

44,83%

322

33,80%

1,26

Обман

99

16,50%

155

16,00%

1,62

Порушення принципу рівності

78

13,00%

134

13,80%

1,77

 

Перешкоджання здійсненню агітації

24

4,00%

70

7,40%

3,08

Порушення в роботі виборчкомів

12

2,00%

48

4,90%

4,08

Насильство

9

1,50%

35

3,70%

4,11

Перша п’ятірка видів порушень зберіглась без змін. Лише адмінресурс та підкуп виборців помінялись місцями. Загалом динаміка першої п’ятірки відповіда загальній динаміці кількості порушень.

(До речі, тільки на Інтерактивній карті порушень «Майдан Моніторинг: Вибори 2012» та на карті порушень, яку створило МВС, саме Порушення порядку агітації є абсолютним лідером.)

Найбільш динамічно зростали Порушення в роботі виборчкомів, Насильство та Перешкоджання здійсненню агітації. Стрімке зростання кількості скарг на Порушення в роботі виборчкомів цілком очікуване з огляду на те, як були створені ОВК та ДВК. Достатньо суттєве зростання кількості скарг на Перешкоджання здійсненню агітації, а в переважній більшості випадків це протиправні дії чиновників ОМС та їхніх підлеглих та/або  співробітників МВС, свідчить про загострення передвиборчої кампанії на завершальному її етапі.

«Лідери»

 

 

Одеська область, що була лідером по кількості скарг на порушення на 16.09.2012 р., трохи поступилась місту Києву. Але продовжує наполегливо змагатись за звання чемпіона Інтерактивної карти порушень «Майдан Моніторинг: Вибори 2012». Харківська область зберегла своє «почесне» третє місце. За нею з незначним відривом йдуть Херсонська і Донецька області, які станом на 16.09.2012 р., вели змагання за 4 – 5 місця з Дніпропетровською та Луганською областями. Місто Київ встановило за цей час рекорд: 60+ скарг, Одеська область додала 30+. Харківська, Херсонська та Донецька, а також Дніпропетровська та Луганська,– 20+ скарг.

Фактично, загальна кількість скарг доволі точно відображає як рівень напруги передвиборчої кампанії, так і активність та небайдужість виборців. В місті Києві та в Одеській області виборча кампанія відбувається дуже активно і доволі часто супроводжується брутальними порушеннями виборчого законодавства, не помітити які просто не можливо. Також слід не забувати, що рівень небайдужості киян та одеситів значно вищий за середній по Україні. Виборча кампанія  у Харківській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській та Луганській областях хоча й трапляються кричущі випадки порушень виборчого законодавства, але вони не сприймаються так гостро, мешканці тих областей вже давно звиклись з безпрєдєлом влади та власною інертністю.

«Адмінресурс»

Зростання кількості випадків застосування адмінресурсу, на наш погляд, обумовлене тим, що він, по суті справи, є «інструментальним» порушенням. Без застосування адмінресурсу практично неможливо здійснювати інші порушення Закону «Про вибори…», такі, на приклад, як масовий непрямий підкуп виборців, обман, порушення принципу рівності, перешкоджання веденню агітації, порушення в роботі виборчих комісій, тощо. Попри свою очевидність, адмінресурс дуже важко безпосередньо задокументувати, адже використання свого службового становища з метою посилення одних учасників виборчого процесу та послаблення інших відбувається в режимі «усних порад та вказівок», «телефонного права», тощо.

II. Статистика порушень по статтях законів

Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст.212-10
Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму
209
Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст.212-13
Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск
152
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.74, п.22 145
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.74, п.13 139
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.69, п.7 137
Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст.212-14
Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях
136
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.45 114
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.74, п.4 80
Закон України “Про вибори народних депутатів України”, ст.11, п.2, підпункт 6 79
Кримінальний Кодекс України, ст.157
Перешкоджання здійсненню виборчого права
64

Всю статистику Інтерактивної карти порушень «Майдан Моніторинг: Вибори 2012» можна переглянути тут: http://maidanua.org/vybory2012/stats/ – вона працює в реальному режимі часу.

ІІI. Важливі та загрозливі тенденції, що проявились останнього місяця

1. Порушення в роботі виборчих комісій:

  • відсутність єдиної процедури жеребкування
    • ЦВК (спростивши собі життя) не визначила єдиний, прозорий механізм жеребкування членів ДВК, відкривши тим самим шлях до брутальних фальсифікацій та профанації жеребкування. Ми маємо інформацію, що мінімум у 20% ОВК жеребкування членів ДВК практично не було, натомість був фарс з витягання заздалегідь визначених переможців чи з відерця, чи з ящику вагою в 40-к кг. Приблизно в 10% ОВК, де жеребкування так сяк проводилось, але результати для певних зацікавлених осіб були невтішні, жеребку вали знов і знов, аж поки не отримували «правильний» результат.
  • погана якість ДВК
    • деякі ДВК ще не почали свою роботу (Київ, Донецьк, Вінниця)
    • багато («технічних») партії, що стали переможцями «жеребкування» подали списки членів ДВК з величезною кількістю помилок, дуже часто люди, яких ті партії включили до таких списків нічого про це не знали (звідси питання: як їхні персональні дані опинились в тих списках?)
    • на деяких ДВК, всупереч Закону відбувається агітація, директори шкіл, в яких розташовані ДВК, намагаються тиснути на ДВК.
    • ті ж члени ДВК від «технічних» партій, що все таки стали до роботи, і досі не читали Закону «Про вибори…»
    • відбуваються масові ротації членів ОВК та ДВК. Один учасник групи нашого проекту у соціальній мережі Facebook висловив припущення про те, що в ніч з 27-го на 28-ме жовтня можуть бути змінені склади чи не всіх виборчих комісій.

Ще одним тривожним моментом підготовки до дня голосування є непоодинокі повідомлення про повернення «мертвих душ», скарги з багатьох міст про надходження запрошень людям, що померли ще до 2004-го року, яких не запрошували голосувати на протязі останні 8-ми років. В пресі пройшла інформація про те, що ЦВК знайшла в Єдиному реєстрі виборців більше 1000 «двійників» і що процес їхнього пошуку ще не завершено. Інформації від ЦВК про «мертві душі» наразі не надходило.

2. Перешкоджання агітації

  • міліція «пресує» за агітацію проти відомої політичної сили, обмежує доступ у квартали «заражені» агітацією проти «правильного» кандидата, незаконно обмежуючи свободу пересування та перешкоджаючи реалізації права громадян на інформацію.
  • міліція фактично не розслідує випадки псування агітаційного майна, напади на кандидатів, їхніх довірених осіб та агітаторів. Нам не відомі випадки, коли співробітники МВС оперативно розслідували випадки перешкоджання агітації, знаходили винуватців та спрямовували справи до суду.

3. Камери на ДВК

Окремою новелою стало встановлення камер відео спостереження на виборчих дільницях та визначення порядку їхнього використання.

Вивчивши «Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» та дізнавшись, як «прозоро, відкрито на конкурентно» було визначено підприємство, що має встановити на дільницях камери, ми звернулись до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії, Президента України з вимогою забезпечити трансляцію підрахунку голосів на виборах в Верховну Раду 28 жовтня.

Верховна Рада відповіла нам тим, що швиденько ухвалила зміни та доповнення до зазначеного Закону, ретельно прибравши з його тексту слово «громадськість» та «громадський», а також дозволила не вести пряму трансляцію процесу голосування з дільниць, коли немає технічної можливості, а також дозволила ЦВК надавати, або не надавати інформацію, створену системою відеоспостереження на запит політичних партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів у народні депутати України. Процес підрахунку голосів та встановлення результатів виборів так і залишився «інтимною справою».

Замість того, аби роз’яснити виборцям на кожній дільниці призначення камер відео спостереження, роз’яснити виборцям, що камери відео спостереження не будуть фіксувати події у кабінці для голосування, ЦВК офіційно розпорядилась вивісити таблички такого змісту: «У приміщенні ведеться відео спостереження». Згадаємо недавній трагічний випадок в одному з супермаркетів Києва і роль камер спостереження у встановленні особи злочинця. І стане ясно, до якого ефекту призведуть оті таблички ЦВК!

Іноземні спостерігачі на виборах також висловлюють занепокоєння щодо впливу відео спостереження на волевиявлення виборців. Ерік Херрон, професор з Університету Канзасу, США, в дослідженні встановив, що в Азербайджані на виборах президента в 2008 році та на референдумі 2009 року явка виборців на дільниці, оснащені камерами відео спостереження, була на 8 – 12% нижчою, ніж на ті, де камер не було.

Таким чином констатуємо: «На цих виборах відеоспостереження буде використане як інструмент залякування виборців та членів ДВК, а не як засіб забезпечення прозорості та відкритості виборів».

 Здійснення проектів “Моніторинг стану дотримання конституційних прав і свобод в Україні” та “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду Відродження (http://irf.ua/).

Цей матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». За погляди, судження, фактичні дані, відомості, опубліковані у даному матеріалі, несуть відповідальність його автори. Такі погляди і судження, фактичні дані можуть не співпадати з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Тисяча виборчих порушень – це вже система!

Posted October 8th, 2012 at 14:58 (UTC+0)
Leave a comment

Днями на нашу інтерактивну виборчу карту http://maidanua.org/vybory2012/ буде додана 1000-на скарга. Нас питають, а скільки ж відсотків від всіх порушень ми реєструємо реально? Неможливо сказати напевно, але міліція вважає, що 40-50%. Міліція теж зробила днями свою карту, теж назвала її «інтерактивна карта виборчих порушень», як і ми, взяла те саме відкрите програмне забезпечення, що і ми, але… забула додати на карту будь який зміст. Всі повідомлення на карті порожні і навіть суті справи не викладається, нічого нема крім міста події.

А як показує практика, коли якась інформація не оприлюднюється, це значить, що є що ховати. Наприклад такі дії міліції по припиненню отаких порушень виборчого закону

1 жовтня  з’явилося відео, де старша жінка роздає листівки проти Партії регіонів та пояснює, чому вона це робить.

2 жовтня в селищі Каланчак Херсонської області до 80-річної Короліцької Наталі Петрівни, яка була на відео, навідався місцевий начальник міліції Ігор Яриш разом з міліціонером Олександром Сорокіним. Міліціонери розповіли бабусі, що розповсюджувати листівки не можна. У розмові вони прохопилися, що отримали дзвінок про поширення листівок нібито безпосередньо від київського управління Служби безпеки України. Інші міліціонери пізніше питали, хто знімав роздачу листівок на відео, і змушували підписати папірець, на якому написали власноруч “йшов чоловік, дав листівку і зняв мене на камеру”. Бабуся нічого не підписала. Всі деталі тут. Ми розмістили це повідомлення на Майдані і нам (а не автору!) прийшло спростування від міліції, яке ви можете прочитати самі. Міліція фактично підтвердила, що допитувала жінку. Зацініть важливість і невідкладність справи!

В цей час по всій країні без всяких видимих ознак реагування правоохоронців лишаються насильницькі дії по відношенню до учасників виборів. 5 жовтня в Харкові кандидати в депутати від опозиції пікетували обласне управління МВС з вимогою розслідувати напади на кандидатів, залякування агітаторів, пошкодження агітаційних наметів та розповсюдження підроблених газет. Вони розповідали про випадки, коли зловмисників ловили за руку, приводили в міліцію, а звідти їх за 15 хвилин відпускали.

http://12.maidan.org.ua:8080/wp-content/uploads/2012/10/IMG_0611-640×480.jpg

В той самий час інше районне управління міліції в Харкові пікетували прибічники незалежного кандидата, колись керівника обласної організації Партії регіонів і голови облради, який зараз впав в немилість в місцевої влади, агітаційні намети якого руйнуються і крадуться чи не щоденно.

Зате в міліції завжди є час на незалежних активістів, які агітують проти влади… І не тільки в Каланчаку, а і в Києві, і скрізь по країні. А також є час і натхнення створювати симулякричні карти.

Повертаюся до питання, а скільки ж відбувається порушень. Ми можемо це тільки оцінити. Наприклад, таким чином.

В нас є дані про порушення при жеребкуванні з 28 ОВК. Спостерігачам може бути цікавий список, оскільки там точно можна очікувати всього. (10, 17, 53, 67, 79, 97, 133, 137, 139, 141, 142, 143, 145, 146, 150, 151, 153, 163, 164, 165, 167, 175, 180, 183, 190, 212, 218, 223). В нас є дані ще про 34 ОВК, однак без доказів (фото, відео, судових рішень, інших офіційних документів). Якщо вважати, що ми знаємо все, що звісно перебільшення, то можна сказати, що на 27% округів ймовірні проблеми, як при організації роботи комісій, так і при підрахунку голосів. А відтак, ми, на жаль, змушені казати про системність порушень Закону «Про вибори народних депутатів України».

Усвідомлюючи ризики і щоби запобігти можливим фальсифікаціям при підрахунку голосів активісти Майдану запропонували створити «Народну ЦВК». Планується залучити волонтерів для дуже простих і цілком законних дій – сфотографувати протоколи підрахунку голосів, які згідно закону мають буди вивішені для загального ознайомлення в кожній комісії. І переслати їх поштою нам.

Всі протоколи будуть оприлюднені на карті і кожен зможе сам підрахувати результат для дільниці, яка його цікавить, і порівняти з результатом на сайті ЦВК.

Ініціативу підтримали ВГО “Альянс Майдан” (Україна), ГО “Наша земля” (Київ), Харківська Правозахисна ГрупаГромадський інформаційно-методичний центр “Всесвіт” (Харків), Адаптаційний Чоловічий ЦентрТМО “Нівроку” (Тернопіль), вона спрямована на захист наших спільних прав і свобод, дотримання законів, є  позапартійною, неполітичною.

Записатися можна тутhttp://maidan.org.ua/zapys-do-narodnoji-tsvk/

До виборів ще 20 днів, а в нас вже є сотні волонтерів. Ми ведемо перемовини з міжнародними спостережними місіями про їх залучення також. Долучайтеся!

Здійснення проектів “Моніторинг стану дотримання конституційних прав і свобод в Україні” та “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду Відродження (http://irf.ua/).

Чи є можливість в українців зробити поінформований вибір?

Posted September 27th, 2012 at 18:15 (UTC+0)
1 comment

Підкуп, адмінресурс, загроза фальсифікацій підрахунку – це все великі проблеми парламентської виборчої кампанії в Україні в 2012 році.

Однак найбільшою проблемою цих виборів, на мою думку, є нерівний доступ кандидатів до засобів масової інформації, тобто неможливість донести свої послання і навіть просто свої світлі образи до виборців.

Соціологічні дослідження свідчать, що інформацію про вибори люди отримують передовсім з телевізора, конкретно з виступів кандидатів (46%), менше (23%) з газет і тільки 8% з Інтернету. Притому згідно досліджень відносний баланс інформації про кандидатів існує тільки в Інтернеті.

На телебаченні кандидати мають гарантований законом час на державних телеканалах – центральному УТ’ та обласних ТРК, які є згідно метрик аудиторії є вкрай не популярними і дивиться їх дуже мало глядачів.

Кандидати мають також теоретичну можливість купувати час для телевізійної реклами, однак розцінки, навіть в провінції, доступні далеко не всім. Потрапити на якісь ефіри вдається ліченим кандидатам.

Натомість візити Петра Симоненка на Херсонщину чи Володимира Литвина на Житомирщину крутять УТ1 і ТРК Ера просто в новинах. Парад під прапорами Партії регіонів в Харкові 23 серпня крутить в прямому ефірі не тільки обласне ТРК, але і центральний державний канал УТ1. І все без позначки «політична реклама», яку вимагає закон про вибори, як втім і 40-хвилинний фільм про Максима Луцького, мажоритарника з Києва, який також показало УТ1.

10 років тому в Харкові було 8 телеканалів і 6 команд, які випускали новини. Меншість з них контролювалася владою, були представлені різні погляди і політичні сили. А зараз в місті нема жодного незалежного від влади телеканалу, залишилися одна газета і одна FM радіостанція, які не контролюються представниками влади. Кількість їх читачів і глядачів – це крапля в морі.

Це основна відмінність цих виборів від всіх попередніх – катастрофічна ситуація з незалежними теле- і радіо каналами.

З доступом до друкованих засобів масової інформації ситуація не краща. Опозиційним і незалежним кандидатам відмовляють в розміщенні не тільки публікацій в місцевій пресі, а і навіть спростувань брехливої інформації про них. Причому відмовляють на виссаних з пальця підставах як то «а ви не довели, що ви це ви», «нема довідки про те, що в статі йдеться про вас», і так далі.

Що залишається кандидату – тільки зустрічі з виборцями. Звісно одна зустріч – це охоплення  на порядки менше людей, ніж публікація навіть в невеликій газеті. Але і зустрічі спокійно проводити не дають. Я не буду нічого писати, просто подивіться на ці два відео. На першому – зустріч кандидата в депутати від опозиції Олександра Кірша з виборцями в харківському дворі, на другому – мітинг-телеміст з Арсенієм Яценюком в Ізмаїлі.

На нашій інтерактивній карті http://maidanua.org/vybory2012/ задокументовано 44 випадки перешкоджанню агітації. А всього станом на вечір 27 вересня оприлюднено 788 скарг на порушення закону про вибори.

І де, крім Інтернету, люди можуть дізнатися про ці порушення? Один з наших репортерів, якій кілька діб безвилазно провів в ОВК №67 в Чуднові на Житомирщині, захищаючі законність при жеребкуванні складу дільничних виборчих комісій, був дуже здивований тим, що таке відбувається не тільки в них. Всього в нас повідомили про махінації з жеребкуванням складу ДВК з 27 окружних виборчих комісій. І це тільки верхівка айсбергу, бо далеко не скрізь учасники фіксували події на відео чи фото. Тут можна прочитати «дурдомне» узагальнення з Тернополя про те, що відбувалося при жеребкуванні.

В Кременчуці на ОВК №146 жеребки тягнули з звичайного відра, а у Полтаві на ОВК №151 жеребки були – ну дивіться самі.

В Кременчуці на ОВК №146 жеребки тягнули з звичайного відра

у Полтаві на ОВК №151 жеребки були

Про порушення під час виборчої кампанії постійно повідомляє телеканал ТВі. Але ТВі і так мав невелике покриття, і навіть за цих умов їх позбавляють ефіру в кабельних мережах. З’являються дуже цікаві огляди на 5 каналі, але… аудиторія 5 каналу теж не дуже велика і здебільшого така, що її і просвіщати не треба. Натомість в програмі «Гроші» дуже популярного телеканалу 1+1 виходять дуже професійні розслідування виборчих махінації та обману за допомоги адмінресурсу, про який я писала раніше. Тільки одна проблема – не називають ні прізвищ кандидатів, ні назв партій. Звісно, нам ясно, про кого вони кажуть, бо то герої нашої карти. А глядачам?

Повернуся до першого питання – чи є в громадян України можливість отримати повну інформацію для того, щоб зробити усвідомлений вибір на виборах? Так, якщо вони шукатимуть цю інформацію в Інтернеті, тобто їх таких потенційно інформованих є 8%. А що ж решта 92%? Яким чином вони зроблять свій вибір? Про це читайте наступного тижні.

Здійснення проектів “Моніторинг стану дотримання конституційних прав і свобод в Україні” та “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду Відродження (http://irf.ua/).

Вибір вже зробили за нас?

Posted September 20th, 2012 at 20:14 (UTC+0)
Leave a comment

Сьогодні на нашій карті http://maidanua.org/vybory2012/  трапилося знакове число – 666. Тому я вирішила обійтися без веселих картинок і написати про вічне…

Ми підбили перші підсумки нашого моніторингу, які можна прочитати цілком тут. Це довгий текст і, мабуть, для більшості нудний. Він каже про те, що ВЖЕ зроблено державними органами чи за їх мовчазної згоди і чого достатньо для того, щоби ставити під сумнів чи зможе бути реалізоване право на вільні вибори, гарантоване Конституцією, Першим протоколом до Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.

І робимо ми цей висновок не на підставі заяв політиків, а в результаті ретельного аналізу порушень, зафіксованих на нашій інтерактивній карті, та тисяч інших повідомлень, які ми вивчаємо, але не додаємо на карту за браком доказів.

Мене часто питають, а хто ж порушує закон про вибори найбільше, яка політична партія? Саме питання – неправильне.

На сьогодні найбільшим порушником є той, на кому лежить найбільша відповідальність – сама держава, яка за ст.3 Конституції “відповідає за свою діяльність” і яка при тому:

а) не забезпечила стабільності, прозорості, однозначності виборчого законодавства, тобто не дотримала принцип правової визначеності,

б)  не забезпечила формування виборчкомів у бездоганно прозорий та легітимний спосіб.

в) не забезпечила захист громадян від маніпуляцій і позаправового примусу, котрий стає, поряд з корупцією, є величезною загрозою суспільству.

Саме державні установи створили умови для безкарного розквіту порушень, про які нам повідомляють найчастіше, а саме:

1  Адмінресурсу, тобто порушення встановлених законом засад і принципів рівного, неупередженого ставлення суб’єктів владних повноважень до кандидатів і партій: надання преференцій або пряма підтримка одних і дискримінація інших.

2. Пов’язаного з адмінресурсом обману – масового введення виборця в оману, коли результати виконання владою встановлених законом повноважень за бюджетний кошт видається за наслідок діяльності кандидата чи партії. Це не відповідає положенням Закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо створення виборцям умов для вільного формування волі, щодо заборони обману, щодо забезпечення виборців “об’єктивною, неупередженою інформацією”.

3. Непрямого підкупу виборців – на порушення п.13 ст.74 Закону “Про вибори…” безкоштовне чи пільгове надання виборцям певних благ з метою спонукання голосувати за певного кандидата чи партію.

Випадків таких тільки нами зафіксовано сотні. А як реагують на це правоохоронні органи?

Саме держава в особі міліції системно переслідує по всій країні за контрагітаційні листівки молодих активістів, і навіть суди присуджують їм штрафи за відсутність на тих виготовлених аматорським способом папірцях вихідних даних, в той час як по країні стоять сотні чи навіть тисячі великих виробів друкарської продукції – білбордів і лайтбоків – практично всіх політичних сил також без вихідних даних. І за тими біл-бордами ніхто не бігає. Як втім і за всіма іншими численними повідомленнями про порушення.

На наш запит про кількість звернень до міліції по статтях закону про вибори, які найчастіше зустрічаються в наших скаргах  вони відповіли, що за ст.ст. 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20 КУпАП складено (всього!) 23 адміністративних протоколи, з яких 18 розглянуто та прийнято судом рішення. І додали, що «узагальнення звітних показників проводиться з наростаючим підсумком з початку року, щомісячне узагальнення даних не проводиться.»

Однак вже сьогодні міліція відрапортувала про сотні повідомлень про порушення і навіть надала подекадну статистику. Вже два тижня сайт Партії регіонів – єдиної політичної сили, яка слідом за нами і так десь так за нашою методологією (це щоб скоромно казати) – оприлюднює випадки зафіксованих ними порушень.

Однак ще під час презентації розділу сайту про порушення депутат від Партії регіонів, представник партії в ЦВК Владислав Забарський заявив:

“Незважаючи на те, що ці порушення фіксуються всіма учасниками і у всіх учасників процесу, вони жодним чином, я думаю, не вплинуть на результати виборів і навряд чи будуть мати якесь істотне значення для того, щоб загітувати за ту чи іншу політичну силу”.

В нас майже нема сумнівів, що міліція і інші державні органи скажуть те саме практично на всі наші публікації, хоча нам вже відомо (і зі слів свідків, і з серверних логів), що їм дано вказівку уважно моніторити матеріали на інтерактивній карті Майдану.

На нашу думку, деякі порушення вже призвели до непоправних наслідків. Вперше за 20 років при жеребкуванні партійного представництва в ОВК це зроблене для всіх 225 комісій разом одноразово, а не по кожній комісії окремо. Центральна виборча комісія не мала правових підстав проводити одне голосування замість 225-ти, а вчинивши так, вчинила юридично некоректно і, можливо, вже підклала бомбу під виборчий процес.

Зараз надходять численні повідомлення про серйозні порушення про формуванні ДВК. І з’являються всі підстави казати про те, що вибори ВЖЕ зроблено, бо «підрахуї» розставлені на місця і складають в комісіях більшість.

Так що, вже можна хоронити чесні вибори чи надія все таки є? На мою думку є, бо як любить повторювати Євген Захаров «влада дозволяє собі робити з нами рівно те, що ми їй даємо з нами робити». Якщо зараз люди свідомо почнуть чинити спротив не правовим діям і особливо бездіяльності посадовців, то шанс зупинити країну від стрімкого сповзання в тоталітаризм ще лишиться.

Наша інтерактивна карта http://maidanua.org/vybory2012/  не містить і не може містити всіх порушень. Вона може лише наближатися до реальної картини. І ступінь цього наближення певною мірою відображає ступінь розвитку громадянського суспільства: готовність відкрито говорити про примус, здатність подолати власні страхи, спроможність грамотно збирати  документальні докази і апелювати до закону, яким би він не був. Чим більше на нашій карті виникатиме репортажів зі свідченнями примусу або адмінресурсу, тим більше шансів, що це допоможе іншим подолати страх. Тоталітаризм живиться страхом.

Як сказала волонтер нашого проекту Світлана Мормель:

«Найкраще, що може нам дати історія – це усвідомлення того, побудова демократичного суспільства це не одномоментний процес, що за бажання все можна змінити, і на місці кожної зруйнованої Бастилії може з’явитися оголошення: “тут танцюють».

Здійснення проекту “Майдан-Моніторинг : Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду “Відродження”.

На цих виборах: «Течёт вода Угрюм-реки, куда велят большевики»

Posted September 13th, 2012 at 15:32 (UTC+0)
Leave a comment

Одним з найбільш поширених порушень виборчої кампанії 2012 є обман виборців – дуже банальний і не дуже. Про банальний не писатиму, бо «брешуть усі», особливо на виборах. Напишу про щось новеньке для цієї виборчої кампанії. Але цей метод обману людей не є новим в нашій історії, дивіться жарт совецьких часів в назві. Просто в XXI сторіччі в Україні це ще не робили…

В Одеській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях масово, а в решті – інколи, рекламою кандидатів від Партії регіонів і самої партії слугують знаки, дошки, плакати і навіть білборди про проведення комунальних робіт. Прізвище кандидата чи назву партії однозначно пов’язують (різними формулюваннями) з фактом проведення ремонтів та реконструкцій, які насправді проводяться за рахунок державного або місцевого бюджету, тобто за гроші всіх платників податків, а не окремої партії чи кандидата.

Така реклама на комунальних об’єктах, яка за суттю є введенням виборця в оману, маніпуляцією, перешкоджанням вільному формуванню вибору, неможлива без застосування адмінресурсу. Ми вважаємо, що це порушення чи не найбільше може вплинути на формування волевиявлення людей.

В Одесі це «народний бюджет»

Вся Одеська область давно рясно утикана рекламою “Народного бюджета”, під яким рекламується як сама Партія регіонів, так і окремі кандидати мажоритарники.

Вся Одеська область давно рясно утикана рекламою “Народного бюджета”, під яким рекламується як сама Партія регіонів, так і окремі кандидати мажоритарники. В нас на інтерактивній карті порушень зібрано багато таких випадків, ось найсвіжіший: Самовисуванець Жванія звітує за “народний бюджет” регіоналів. А тут – детальний опис як це працює На Одещині теж багато реклами Партії Регіонів

Як я вже писала минулого разу, ми послали запит в Одеську ОДА про цей «Народний бюджет» і отримали відповідь, яку ви можете прочитати цілком тут Народ и партия единьі. Бюджет, что придумала партія,– “народньій бюджет”!

По-перше, нам так і не назвали адреси шкіл і стадіонів, які нібито були побудовані «Народним бюджетом», а по-друге, Одеська ОДА фактично визнала, що всі роботи проводяться з звичайного бюджету, тобто коштом всіх платників податків. А сам «Народний бюджет» це просто піар стратегія Партії регіонів. В платіжках нічого такого «народного» нема, є простий бюджет.

В Дніпропетровську теж все відбувається тільки з ініціативи кандидатів

“На цих біл-бордах, розміщених у період передвиборчої кампанії, та у межах виборчого округу Анатолія Федоровича, пан Крупський, обіймаючи посаду заступника міського голови, здавалося б несе благу новину про те, що розвивається інфраструктура району. І все було б правильно, якщо б пан кандидат не вказав на тих же біг-бордах, що це все відбувається завдяки його ініціативи”.

«На цих біл-бордах, розміщених у період передвиборчої кампанії, та у межах виборчого округу Анатолія Федоровича, пан Крупський, обіймаючи посаду заступника міського голови, здавалося б несе благу новину про те, що розвивається інфраструктура району. І все було б правильно, якщо б пан кандидат не вказав на тих же біг-бордах, що це все відбувається завдяки його ініціативи».

В своїй статті В Дніпропетровську виведено нову популяцію кандидатів у народні депутати України: кандидати-віщуни! правник Артем Фісунов дуже детально пояснює чому такі біл-борди є обманом людей. Коротко – це просто не є предметом компетенції кандидата.

В Дніпропетровську кандидати також масово «роздавали» машини швидкої допомоги. На карті дивися наприклад Скорые помощи раздал Евгений Морозенко і там таких багато ще випадків.

Розслідування показало, що ці «швидкі» купили за бюджетні гроші задовго до виборів. Хоча «презентували» їх від імені кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів.

В Харкові і Запоріжжі всі ремонтні роботи відбуваються за ініціативи Партії регіонів і її мажоритарників

В Харкові і Запоріжжі всі ремонтні роботи відбуваються за ініціативи Партії регіонів і її мажоритарників

Більше фото тут ПР відремонтувала 89 шкіл у Запоріжжі, але забула вказати за чиї кошти, батьків чи з платників податків. Ми поцікавимося джерелами фінансування цих ремонтів в Запоріжжі також.

В Харкові комунальних працівників на додаток до оголошення про «ремонт завдяки такому то», ще й вдягають в футболки з прізвищем кандидата. Побачити це і більше можна на цьому відео.

Детальніше тут Адміністрація Київського району м. Харкова ПіАрить Ірину Бережну та Партію регіонів

В Харкові комунальних працівників на додаток до оголошення про «ремонт завдяки такому то», ще й вдягають в футболки з прізвищем кандидата. Побачити це і більше можна на цьому відео.

Партійно-бюджетні тюнери

В Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях члени Партії регіонів зайнялися доставкою цифрових ТВ тюнерів для пенсіонерів, які придбані в рамках державної програми. Тюнери доставлялися разом з партійною агітацією, або агітаційними матеріалами мажоритарників від ПР, і в людей, особливо стареньких, природньо складається враження про те, що завдячувати подарунку вони мають саме партії.

Наприклад, дивіться як кандидат в депутати Юрій Любаненко агітує своїх виборців телевізійними тюнерами, придбаними за бюджетні кошти.

Партійно-народні дитмайданчики

Системного характеру по всій країні набуло встановлення «брендованих» іменем кандидата, а в Дніпропетровську навіть і іменем ПР, дитячих майданчиків. Деякі з них встановлені ще до формального початку виборчої кампанії, а слугують агітпостами і зараз. Про деякі точно відомо, що вони профінансовані коштом місцевого бюджету (зокрема, в Дніпропетровській області).

 

Системного характеру по всій країні набуло встановлення «брендованих» іменем кандидата, а в Дніпропетровську навіть і іменем ПР, дитячих майданчиків. Деякі з них встановлені ще до формального початку виборчої кампанії, а слугують агітпостами і зараз.

Наприклад, ще 24 липня Ігор Циркін відкрив дитячий ігровий майданчик у Красногвардійському районі Дніпропетровська.

Партійно-гуманітарні комп’ютери

Апофеозом обману стало дарування в Лисичанську Луганській області школі від імені Партії регіонів комп’ютерів з китайської гуманітарної допомоги українській державі. Якими до того ж неможливо користуватися, як показали спроби використання аналогічних «подарунків» в Одесі.

 

Апофеозом обману стало дарування в Лисичанську Луганській області школі від імені Партії регіонів комп’ютерів з китайської гуманітарної допомоги українській державі. Якими до того ж неможливо користуватися, як показали спроби використання аналогічних «подарунків» в Одесі.

Використання дітей для агітації це окрема велика і системна проблема, про яку я ще колись напишу.

Головна проблема

Багато людей не вбачає у наведених системних порушеннях нічого дивного, незвичного, такого, що підлягає осуду, або ж,– бодай уваги. Для людей старшого покоління «народ і партія единьі!», «плани партии – плани народа!»,– щось само по собі зрозуміле, природне, дане чи то від Бога, чи від Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна. Молодші люди мають скепсис до політиків, але теж в обмані, та ще й такому підлому та нахабному, не бачать нічого дивно, нічого протиприродного. Адже «крадуть та обманюють усі політики».

Величезна кількість людей вірить рекламі. Дійсно вірять, що покращення їх життя оплачено і забезпечено ПР і кандидатами, а не грошима з їхньої та сусідської кишені. Вони не розуміють, що окремим учасникам виборів приписується те, що і так мали робити по плану з бюджету.

І людям нема де дізнатися правди, бо ті, що лишилися нечисленні вільні ЗМІ в Україні, не мають виходу на широку аудиторію. Втім про це буде детально в наступному блозі.

Здійснення проекту “Майдан-Моніторинг : Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду “Відродження”.

Про незбагненну любов одеської влади до партійного прапора

Posted September 4th, 2012 at 17:28 (UTC+0)
Leave a comment

Одеська область за підсумками серпня є лідером по кількості скарг на нашій інтерактивній карті порушень. Як завжди, одесити вирізняються оригінальністю, навіть в справі порушень.

Протягом місяця до нас надходили скарги з низки сіл Одещини на те, що на сільрадах вивішують прапори Партії регіонів. В нас на карті є фотографії з 8 сіл (Комінтернівське, Татарбунари, Піщана, Шомполи, Крижанівка, Переможне, Перехрестове, Єреміївка) , а оскільки ми не можемо претендувати на тотальне охоплення моніторами, то підозрюємо, що таких випадків було значно більше.

Такого масового вивішування прапорів не зафіксовано більше ніде, є лише поодинокі скарги з Криму та  Харківщини.

Подекуди в сільрадах відкривали навіть приймальні Партії регіонів. Голова Комінтернівської РДА Іван Марзак (він же голова районного осередку Партії регіонів, він же кандидат в депутати по тому ж округу) виправдовувався на телебаченні: «села – маленькі, будівель – мало, а куди ж іще помістити приймальню»?

Реклама кандидатів в депутати була знайдена та задокументована в школах, лікарнях, ЖЕКах, поштах, РДА, сільрадах, і БТІ. І все це незаконно.

Пунктом 4 ст.74 Закону України “Про вибори народних депутатів України” забороняється розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності.

Численна реклама кандидатів від влади супроводжується згадками про те, як вони сприяли ремонтам, новим будівництвам і всьому хорошому, що і так робиться по плану з бюджету.  Особливу увагу одеситів викликали біл-борди, де повідомлялося, що в області побудовано 16 стадіонів і 8 шкіл. Ці об’єкти досі шукають, а ми послали інформаційний запит в ОДА про це.

Стадіони і школи, яких шукають одесити

Стадіони і школи, яких шукають одесити

Апофеозом такої реклами на благоустрої стало відкриття ремонтованої набережної в Одесі 2 вересня з великим біл-бордом про те, що це зроблено «трудами и заботами  Сергея Кивалова», який теж балотується від Одеси по мажоритарному округу.

Важко уявити, якими “трудами и заботами” президента вищого навчального закладу благоустроєно набережну. Отже, це навряд чи відповідає положенням Закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо створенням виборцям умов для вільного формування волі, щодо заборони обману, щодо забезпечення виборців об’єктивною, неупередженою інформацією (п.1, 2 ст.6, п.1 ст.63 Закону “Про вибори…”). Крім того, на порушення п.7 ст.69, п.22 ст.74 Закону “Про вибори…” на “друкованих засобах передвиборної агітації” нема обов’язкових вихідних даних. Отже – ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.212-13 КУпАП (“виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск”).

Фото http://www.reporter.com.ua

Для агітації кандидати використовували дітей. В селі Червоноармійське Болградського району маленькі діти розносили партійну агітацію. А в Теплодарі школярів масово збирали на агітаційний захід Партії Регіонів, який зафільмував наш активіст. Відчуйте атмосферу:

 

В тому ж Теплодарі розповсюджувалася газета з рекламою Давида Жванії, де він заявив про намір подарувати школярам форму. Ми оприлюднили скан цієї газети ще до того, як все  відбулося. Пізніше представники зацікавленої сторони змогли надійно зафіксувати факт підкупу і грамотно подати судовий позов. В результаті Одеський обласний Апеляційний суд визнав Д.Жванію винним у непрямому підкупі виборців. А потім і ЦВК винесла йому за це попередження.

Це судове рішення поки унікальне в Україні, хоча тільки в нас задокументовано 224 свідчення підкупу виборців.

Дійсно масове і явне використання адмінресурсу на виборах в Одеській області зацікавило і Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, і 29 серпня Валерія Лутковська за результатами нашого моніторингу провела зустріч з Головою Одеської обласної державної адміністрації Едуардом Матвійчуком, під час якої висловила свою занепокоєність фактами розміщення партійних прапорів на адмінбудівлях.

До її візиту на Одещину прапори дійсно зняли, і на більшості сільрад вони знову не з’явилися. Але в райцентрі Комінтернівському прапор повісили знову. Вже не на саму будівлю сільради, а на стовпі поруч.

Сільрада Комінтернівського. До візиту омбудсмана

Під час візиту омбудсмана

Омбудсман поїхала. Прапор перевісили на найближчому стовпі. Формально він не на будинку, а фактично сприймається саме так.

Випадків фізичного насильства на виборах поки задокументовано небагато, але найбільш кричущий з них теж трапився в серпні на Одещині, коли сільському підприємцю, який насмілився критикувати в газеті Партію Регіонів, розтрощили ятку і погрожували вбивством.

Опозиційному кандидату в депутати суд заборонив проводити зустрічі з виборцями в селі, оскільки раптом саме в цей день в цьому селі якась організація захотіла помітингувати. Представники організації не з’явилася ні на суд, і слідів її існування, крім як на папері, не знайшли. В селах мітинги зазвичай проходять раз на рік, співпадіння статистично неймовірне.

Саме на Одещині вперше повідомили про залучення до агітації так званих соціальних працівників. На початку серпня в селах Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області були помічені люди, які, представляючись соціальними працівниками, обходили будинки і намагалися анкетувати людей. В анкеті питали прізвище, адреса, номер телефону і… ставлення до Партії регіонів. Пізніше ТВі змогло показати діяльність таких «бюджетних агітаторів», ТВі каже, що 12 тисяч соціальних працівників працюють агітаторами Партії регіонів. Про такі опитування нам повідомляли і з інших областей України.

Крім того на Одещині підробляли газети, в порушення закону розміщували політичну рекламу на транспорті, продавали агітаційну картоплю вдвічі дешевше за ринкову ціну і роздавали дітям морозиво.

Серед волонтерів нашого моніторингу є багато одеситів, але ще більше – киян, харків’ян та донеччан. Мені стало цікаво, чому саме Одеса стала лідером кількості повідомлень про порушення. Колеги висловили багато гіпотез, серед яких мені все таки найбільше пристала до душі оця «Думаю, швидше через те, що тут є люди, які мають сумління  про це говорити». За що ми їм всім дуже вдячні!

Коли я пишу цей блог, на нашій інтерактивній карті задокументовано 436 порушень і, схоже, що їхня кількість зростатиме ще швидше.

Аби допомогти користувачам швидше знаходити потрібну їм інформацію,  ми підготували відео-підручник «Як шукати інформацію на виборчій карті». І сподіваємося, що вам він стане на пригоді.

Здійснення проекту  “Майдан-Моніторинг : Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду “Відродження”.

Чи можуть бути вибори в Верховну Раду України в 2012 році чесними?

Posted August 28th, 2012 at 16:02 (UTC+0)
Leave a comment

В Україні та світі зростає скепсис щодо того, що виборча кампанія та самі вибори відбудуться чесно, прозоро, демократично.

Вибори вперше проходять згідно нової редакції Закону України “Про вибори народних депутатів України”, який раніше не застосувався на практиці, має безліч внутрішніх суперечностей, і навіть голова ЦВК Володимир Шаповал нещодавно зізнався: “У  ЦВК вибір – або провалити вибори, або порушити закон”. А як виконувати цей закон учасникам виборів?

Сайт Майдан має 10-річний досвід активістського моніторингу всіх виборчих кампаній в Україні, але цього разу ми вирішили підійти до цього системно і професійно.

В рамках проекту “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” ми збираємо, перевіряємо, оприлюднюємо та поширюємо задокументовані відповідно до вимог Закону “Про вибори народних депутатів України” скарги на порушення. Ми не оприлюднюємо скарги без фото або відео підтверджень.3

Кожну інформацію про можливі порушення ретельно вивчають юристи (два кандидати юридичних наук) проекту, і тільки після їхнього висновку інформація оприлюднюється на інтерактивній карті порушень http://maidan.org.ua/vybory2012/, та поширюється в соціальних мережах.  Побачити карту, дізнатись про проект та долучиться до нього можна  на сайті Української служби Голосу Америки, яка виступає інформаційним партнером проекту.

Сповістити інформацію про можливе порушення може будь хто, для цього достатньо заповнити форму скарги на карті або прислати документи е-мейлом.

Ми робимо це для візуалізації реальної та достовірної картини порушень виборчого законодавства, залучення небайдужих громадян до документування та розповсюдження інформації про порушення, створення в суспільстві атмосфери нетерпимості до порушень, спонукання компетентних органів влади до своєчасного припинення порушень. По деяким порушенням ми також починаємо пряму комунікацію з відповідними органами влади про їх усунення.

Щоб дізнатись, як працює проект та як ви можете повідомити про порушення – перегляньте відео інструкції на каналі проекту на Youtube.

Цей прапор, що висів над поштою в Дворічній Харківської області, зрештою зняли після розголосу в Інтернеті.

Ми офіційно запросили до участі в проекті всі політичні партії, списки яких беруть участь в виборах.

На зараз наша інтерактивна карта порушень є єдиним в Україні працюючим, незалежним ресурсом, присвяченим моніторингу порушень саме Закону “Про вибори народних депутатів України”.

Ми розпочали наш проект у червні 2012 року зі створення веб-ресурсу для візуалізації порушень в просторі та часі. Ми використали відкрите програмне забезпечення Ushahidi, яке для цілей проекту нам довелося суттєво переробити та доповнити. Ми також вивчили всі проекти моніторингу виборів за допомогою інтерактивних карт, які здійснені в світі за останні 5 років (таких більше 20). Наш проект поки що єдиний в світі, який документує скарги на порушення на виборах тільки з фото і відео підтвердженнями (а також сканами чи оригіналами офіційних відповідей органів влади). З динаміки надходжень скарг ми бачимо, що задовго до дня голосування ми перевищимо по кількості скарг з фото і відео документами навіть російський проект «Карта нарушений» (при тому що в Росії втричі більше населення і набагато вище охоплення Інтернету).

До 30 липня 2012 року, дати офіційного початку виборчої кампанії, ми зафіксували 180 скарг. Найбільша кількість скарг до виборчого періоду була пов`язана із підкупом виборців, застосуванням адміністративного ресурсу та обманом.

На цей час карта порушень містить 317 скарг, 137 з яких зафіксовані після 30 липня 2012 року. Таким чином сподівання деяких експертів на те, що кількість порушень впаде після того, як з початком виборчого процесу стане реальною кримінальна чи адміністративна відповідальність за них, не справдилися.

Зараз лідерами серед видів порушень є підкуп виборців,  адмінресурс, порушення порядку агітації, обман, порушення принципу рівності.

Найбільшу кількість порушень задокументовано у Харківській, Одеській, Дніпропетровській областях, місті Києві, а також у Херсонській області.

Реальне фото, ознаки адміністративного порушення, відповідальність за яке встановлено ст.212-14 КУпАП (“порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях”).

Ми надійно зафіксували вже низку комплексних системних порушень. Серед них: «серійна благодійність» у вигляді роздачі ідентичних продуктових наборів від імені різних кандидатів в депутати. Роздача бюджетних телевізійних тюнерів «від імені» однієї партії. Відкриття дитмайданчиків, побудованих за бюджетний кошт «від імені» кандидатів. Приписування робіт з благоустрою, здійснених бюджетним коштом, до конкретного кандидата або партії. Масовим порушенням є зовнішня реклама без вихідних даних, політична реклама на та всередині транспорту громадського користування, а також реклама на та всередині державних установ.

Такі порушення, як свідчать дані нашої інтерактивної карти, є розповсюдженими практично по всій території України, типовими у своїх конкретних проявах.

Часом порушення Закону “Про вибори народних депутатів України” набувають карикатурних форм. Оплачені з бюджету роботи з благоустрою територій, ремонту будинків, оновлення дитячих майданчиків, які не виконувались роками, і раптом розпочались майже в один час, і всі – за ініціативи того, чи іншого кандидата у депутати.

Інтернет спільнота влучно відреагувала на цей широко розповсюджений феномен низкою пародій під загальним гаслом “Сонце встає, річка тече, гай гуде за сприяння кандидата в депутати N”.

Фотопародія Сергія Кошмана, яку багато ЗМІ сприйняли за реальне порушення.

Цікаво, що одну таку пародію з табличкою вдячності кандидату у депутати в туалеті, величезна кількість ЗМІ сприйняла і поширила як факт порушення закону про вибори. І цей анекдотичний випадок ілюструє основну складність нашої роботи – перевірку джерел. Ми дуже ретельно підходимо до цього процесу, і на 317 скарг в нас було тільки одне спростування по суті, яке при тому стосувалося не достовірності факту, а трактуванню іншого закону.

В середньому ми знаходимо підтвердження для 1 з 4 скарг, які нам надходять. Решта теж можуть бути фактами, але просто без фото і відео доказів. Найцікавіші з них ми ставимо на сайт Майдан http://maidan.org.ua/.

Закон, за яким відбуваються вибори, далекий від досконалості. Не тільки виборці не знають як його застосовувати, не вміють грамотно зафіксувати порушення, вірно обрати компетентний орган влади, до якого поскаржитись; але й співробітники виборчих штабів, кандидати, представники ЗМІ доволі часто “плавають” в цих питаннях.

Аби допомогти небайдужим громадянам у справі боротьби з порушеннями Закону, ми підготували “Посібник мисливця за виборчими порушеннями”, а також низку фото та відео мотиваторів.

Гаряча пора виборчого процесу тільки розпочинається і ми обіцяємо розповісти вам ще багато цікавого.

————————

Проект “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” є логічним продовженням проекту “Моніторинг стану дотримання конституційних прав і свобод в Україні”, в рамках якого наша організація тільки за 2012 рік зібрала, перевірила та оприлюднила 170 випадків порушення фундаментальних прав та свобод, таких як свобода вираження, свобода інформації, свобода совісті, свобода об`єднань, свобода слова, свобода мирних зібрань. Для читачів «Голосу Америки» може бути цікавим те, що ідею візуалізувати порушення громадянських прав і конституційних свобод на інтерактивній карті висунув в березні 2011 року журналіст «Голосу Америки» Олексій Кузьменко.

Здійснення проектів “Моніторинг стану дотримання конституційних прав і свобод в Україні” та “Майдан-Моніторинг: Вибори 2012” стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду Відродження (http://irf.ua/).

Про проект

Наталка Зубар
Проект сайту “Майдан” присвячений моніторингу дотримання Закону України “Про вибори” під час парламентських виборів в Україні у 2012-му році.

«Дізнався про порушення – розкажи про нього всім!» – це гасло проекту.

За адресою http://maidanua.org/vybory2012/ та на сайті Голосу Америки у розділі “Моніторинг виборів”, ви знайдете Інтерактивну мапу документальної інформації про порушення в ході виборчої кампанії. Мапа створена шляхом краудсорсінгу, на основі повідомлень про факти порушень на виборах народних депутатів України 2012.

Блог веде керівник проекту, член адмінгрупи сайту “Майдан” Наталка Зубар, спеціаліст в галузі мережевих технологій у соцільних системах, програміст, журналіст.


АРХIВ

КАЛЕНДАР

March 2017
M T W T F S S
« Nov    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031