Із наближенням президентських виборів у США дискусії щодо найголовніших проблем країни відчутно пожвавилися. В центрі уваги перебувають економічні проблеми, про що я вже писав раніше. Активно обговорюють проблеми високого безробіття, повільного економічного зростання, величезного державного боргу, реформування податкової політики. Виборців також цікавлять позиції політиків щодо соціального страхування та реформування медичного страхування.

В останній тиждень на перший місце в дискусіях вийшли питання імміграційної політики.

Сполучені Штати є країною емігрантів,  і вихідці з інших країн відіграють важливу роль в розвитку країни. Чотири хвилі імміграції до США припадають на колоніальний період, середину ХІХ століття, початок ХХ століття та після 1965 року.

У другій половині ХХ століття розпочалася четверта хвиля імміграції до США, яка й досі триває. За даними Офісу імміграційної політики США, починаючи із середини 1970-х років не менше півмільйона осіб отримували статус постійного резидента, що дає право безтерміново проживати у США. Масштаби імміграції до США поступово зростали. У восьми із десяти останніх років на постійне місце проживання до США приїжджало більше мільйона осіб.

У 2010-му році у США проживало 40 мільйонів осіб, або 12,9% населення, які були народжені поза межами США. Найбільшими країнами-донорами є Мексика (11,7 млн), Китай (2,2 млн), Індія (1,8 млн). Загалом кількість жителів США, які народилися в Латинській Америці, становить 21,2 мільйони осіб.

Саме латиноамериканці є найчисленнішою діаспорою Америки, яка може суттєво впливати на політичні процеси в країні.

Зараз вихідці з інших країн відіграють вагому роль на американському ринку праці. У 2011 році особи, що народилися поза межами США становили 15,9% усієї робочої сили, або 24,4 мільйона осіб. Серед них переважають вихідці з Латинської Америки (49%), далі йдуть азіати (22%)  і європейці (19%).

Зважаючи на величезну роль, які відіграють різні діаспори в житті Сполучений Штатів, питання імміграційної політики завжди було важливим. Напередодні президентських виборів у США увага політиків до проблем іммігрантів, включаючи нелегальних іммігрантів, різко посилилася.

Масштаби нелегальної міграції до США, які неможливо точно визначити, є дуже суттєвими. Незважаючи на ризики незаконного перетину кордону та труднощі підпільного перебування в країні, США приваблюють нелегальних мігрантів високим рівнем життя та можливістю заробітків. ВВП на душу населення у США становить 49 тисяч доларів, у той час як в Мексиці – лише 11 тисяч, не кажучи вже про інші значно бідніші країни Латинської Америки.

За різними оцінками кількість нелегальних мігрантів у США зросла з 2-4 мільйонів у 1980-х роках до 8,5 мільйонів у 2000 році та досягла найбільшого значення у 2007 році, коли кількість нелегальних мігрантів у США становила 11,8-12,0 мільйонів осіб. За оцінками Департаменту внутрішньої безпеки США у 2011 році в країні перебувало 11,5 мільйонів нелегальних мігрантів.

Привабливість США для нелегальних мігрантів в останній час дещо знижується, що спричинено двома основними причинами. По-перше, складна ситуація на ринку праці в США та обмежують можливості заробітків для нелегальних мігрантів. По-друге, кордони США зараз значно краще охороняються і потрапити нелегально до США стало значно важче.

Суттєві труднощі із пошуком роботи для нелегальних призводить до того, що все менше осіб прагнуть нелегально потрапити до США. Рівень грошових переказів з США у країни-донори мігрантів за роки кризи різко знизився. При цьому особливо постраждала Мексика, яка є третім найбільшим одержувачем грошових переказів в світі (24 мільярда доларів у 2011 році ) та Ель-Сальвадор.

Крім суто економічних причин, які зменшують привабливість нелегального проникнення до США, потрапити нелегальним шляхом до країни стало суттєво важче. Після терактів у вересні 2001 року США різко посилили контроль за кордоном із Мексикою, через який проникає до країни абсолютна більшість нелегалів. Довжина кордону з Мексикою становить  1951 милю (3141 км), що дає змогу нелегальним мігрантам перебиралися до США.

У 2005 році США прийняли рішення про побудову загорожі на кордоні із південним сусідом, яку встигли обізвати Великою Мексиканською стіною. Загалом побудовано 670 миль ( більше 1000 км) загорожі, висота якої у деяких місцях досягає трьох, а то й п’яти метрів.  Кількість агентів прикордонних патрулів зросла з менш ніж трьох тисяч до більш ніж двадцяти тисяч. Для виявлення порушників прикордонна служба також використовує безпілотні літаки-дрони, відеокамери, інфрачервоні та сейсмічні датчики тощо. Рівень затримань порушників кордону значно зріс.

Демократична та Республіканська партії є абсолютно одностайними – кордон США повинен бути «на замку» і завдання держави полягає в тому, щоб не допустити нелегальної міграції до США. Держава виділяє значні кошти для захисту кордонів і можна сказати, що США доволі успішно борються зі спробами нелегально проникнути в країну.

Але що робити з тими нелегальними мігрантами, які вже живуть у США? Дехто із нелегалів роками живе у США і нічим не відрізняється від американців.

Позиції демократів та республіканців стосовно долі нелегальних мігрантів суттєво відрізняються.

Республіканці послідовно відстоюють позицію щодо неприпустимості перебування нелегалів у країні. Якщо людина незаконно проникла на територію США чи порушила умови візи, то вона є порушником закону. Жоден із порушників закону не повинен уникнути відповідальності. Позицію республіканців чітко заявив Мітт Ромні на дебатах для висунення кандидатом у президенти США від Республіканської партії. Ромні наголосив, що життя для нелегальних мігрантів у США потрібно зробити настільки нестерпним, щоб вони «самодепортувалися» з країни.

Однак на практиці реалізувати цю політику є доволі важко. Незрозуміло, як влада може виявити цих нелегалів, оскільки немає дієвого механізму відстеження таких людей. Поліція не має права безпідставно перевіряти візовий статус особи, а школи не можуть запитувати про громадянство чи візовий статус дітей. Окремі штати спробували самостійно вирішити це питання. Наприклад,  штат Аризона прийняв закон, що давав право поліції вимагати від будь-якої особи надавати документи, що підтверджують імміграційний статус, але дію закону було зупинено рішенням федерального судді.

Демократи прагнуть інтегрувати нелегальних іммігрантів в американське суспільство. Ще у 2008 році Барак Обама виступив за те, щоб нелегальні іммігранти мали якийсь шлях до отримання законного статусу. Для цього вони повинні заплатити штраф за незаконне перебування в країні, вивчити англійську мову і тоді через 10 років зможуть отримати американське громадянство. Обама наголошував, що держава доволі часто уникала вирішення проблеми перебування нелегальних мігрантів в країні і що настав час для вироблення державної політики щодо цього питання. Водночас політичний клінч в Конгресі не дозволив прийняти якогось рішення з цього приводу.

Минулої п’ятниці чинний президент США здійснив доволі радикальний крок.

Обама прийняв рішення про тимчасову відміну депортації з країни молодих нелегальних іммігрантів. Ті, хто приїхали в США у віці до 16 років, постійно проживають в країні, закінчили американську школу або служили в армії, не мають за собою значних порушень закону та не старші 30 років, зможуть залишитися у США.

Вони матимуть змогу подаватися на дворічний дозвіл на роботу, який можна буде постійно поновлювати. Рішення Обами, який прийняв його самостійно без консультацій з Конгресом, буде стосуватися приблизно 800 тисяч осіб.

Рішення президента-демократа обурило республіканців. Відомий сенатор-республіканець Джон Маккейн, який був конкурентом Обами на попередніх президентських виборах, заявив, що таке рішення Обами напряму пов’язане із передвиборчою кампанією і є намаганням відвернути увагу виборців від економічних проблем країни. Обамі також закидають перевищення повноважень та звинувачують в тому, що він більше думає про нелегальних іммігрантів ніж про своїх громадян.

Рішення Обами справді збільшує його підтримку зі сторони іммігрантів. На попередніх президентських виборах за Обаму голосувало приблизно 60% латиноамериканської діаспори. Латиноамериканці становлять більше 20% виборців у таких важливих штатах як Колорадо, Флорида, Невада та Нью-Мексико і 30% в Аризоні.

Після цього рішення Обами слід очікувати, що підтримка латиноамериканцями чинного президента на виборах в листопаді буде ще сильнішою.