Підсумки президентської кампанії у США – результат досі невідомий

Posted November 1st, 2012 at 3:55 pm (UTC+0)
Leave a comment

Менше тижня залишилося до президентських виборів у США, які пройдуть у вівторок 6 листопада. Основні етапи цієї кампанії вже позаду, що дозволяє оглянутись і проаналізувати перебіг цієї президентської гонки.

Зараз Обаму підтримує 47,1% виборців, а Ромні – 47,4%.

Це дані середнього показника підтримки кандидатів, який визначається на основі усереднених результатів з  544 різних досліджень. При цьому похибка між результатами різних опитувань може бути доволі суттєвою: наприклад результати дослідження Геллопа свідчать про відчутну перевагу Ромні – 50% проти 47% у Обами. Ще місяць тому Обама зберігав чотирьохвідсотковий відрив від свого переслідувача, але після невдалого першого туру дебатів рейтинг Обами стрімко пішов донизу, а підтримка Ромні зросла.

Темою перших дебатів між Обамою і Росні, які відбулися 3 жовтня, було внутрішнє становище і особливо економічні питання (я про це писав тут).

Тоді Обама програв з доволі болючим рахунком: 67% респондентів, опитаних CNN, сказали, що переміг Ромні і лише 25% вважали, що переміг Обама.  За всю історію цих опитувань з часу їх запровадження у 1984 році не було жодного випадку, коли переможець набирав більше 60%.

Після першого туру президентських дебатів відбулися дебати між претендентами на посаду віце-президента.  Чинний віце-президент демократ Джо Байден дискутував з республіканцем Полом Райаном. Досвідчений Байден, за оцінкою глядачів, програв своєму опоненту-республіканцю: 48% глядачів сказали, що переміг Райан, а 44% – Байден. Водночас агресивна  манера ведення дискусії, яку продемонстрував Байден (якого іноді називають «локомотив Джо») зробила свою справу: Байден зміг сказати багато такого, чого не зробив Обама. Загалом Байден повністю виконав поставлене завдання: був агресивним, критикував опонента, але не забував, що він лише друга особа у цій президентській гонці. Райан продемонстрував детальне володіння ситуацією, а також краще висловлював свої погляди. Ці дебати дещо згладили негативні для демократів наслідки першого туру президентських дебатів.

Другі і треті президентські дебати відбулися 16 і 22 жовтня. Другий тур дебатів відбувався у формі відповідей на запитання аудиторії, а у третьому кандидати висловлювали свою позицію щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки.

На других і третіх дебатах Обама виглядав набагато впевненіше, ніж на перших. Він енергійніше виступав, впевненіше дебатував з опонентом, не боявся критики і не боявся сам критикувати. Президент, якому щоденно доводиться вирішувати важливі питання зовнішньої політики США, мав відчутну перевагу над своїм противником. За опитуванням виборців, які спостерігали за перебігом дебатів, Обама переміг Ромні як на других, так і на третіх дебатах. За результатами других дебатів, 46% респондентів віддали перевагу чинному президенту, а 39% підтримали Ромні. На третіх дебатах історія повторилася – 48% респондентів прийшли до висновку, що дискусію виграв Барак Обама, 40% віддали перевагу Мітту Ромні.

Хоча загальний рейтинг претендентів на найвищий пост Сполучених Штатів зараз практично однаковий, в Обами є більше шансів залишитися в Білому домі, аніж Мітту Ромні отримати найвищий пост Америки.

Рейтинги кандидатів показують підтримку виборцям, але ж президента США не обирають прямим голосуванням. У день голосування виборці вибирають делегатів, які будуть голосувати за певного кандидата. Кандидат, який перемагає в штаті, забирає всі голоси цього штату. Всього по країні є 538 делегатів, а переможець президентської кампанії повинен набрати 270 голосів. Зараз Обама гарантував собі 237 голосів, а Ромні – 200. Тому боротьба зараз в основному точиться у тих ключових штатах, де шальки терезів можуть схилитися в один чи інший бік. В основному мова йде про шість штатів – Айова, Вірджинія, Північна Кароліна, Пенсильванія, Огайо і Флорида.

Саме на цих штатах зараз зосереджує свою увагу Обама і Ромні. Останні два тижні були насиченими поїздками по цих штатах та зустрічами з виборцями.

На підтримку передвиборчої кампанії обоє кандидатів використовують дуже значні фінансові ресурси. Найбільше грошей було витрачено у штатах, які відіграють вирішальну роль у цій  президентській гонці – Флориді і Огайо, а також в столиці держави.

Обама зібрав на свою передвиборчу кампанію 934 мільйони доларів, а Ромні – 882 млн доларів. Ці суми включають 3 компоненти: кошти передвиборних штабів кандидатів, кошти партійних комітетів і кошти так званих суперкомітетів, як мають право збирати необмежену кількість грошей від громадян, профспілок і корпорацій.

Якщо говорити лише про фінанси штабів кандидатів, то Обама зібрав на свою передвиборчу кампанію 637 млн дол., а Ромні – 338 млн дол. Лише на рекламу у цьому році штабом Обами було витрачено 553 млн доларів, в той час як республіканці витратили 361 мільйон.

Значні фінансові ресурси дозволяють активно використовувати засоби масової інформації для донесення своєї позиції до виборців, а також критикувати свого опонента (у США дозволена негативна реклама, чим активно користуються обидва претенденти).

За останній кілька тижнів Ромні припустився кількох помилок та обмовок. Його фраза «мені принесли повну папку жінок» стала крилатою. Взагалі через непоступливість у питаннях абортів, протизаплідних засобів, медичного страхування жінок Ромні користується незначною підтримкою жінок, що було дуже помітно на дебатах. Обама натомість користується популярністю у жінок.

На третіх дебатах Ромні закинув Обамі, що зараз США мають менше військових кораблів, ніж у 1916 році. Обама зреагував  з притаманним йому гумором: «Взагалі-то, губернаторе, ми також маємо менше коней та багнетів, тому що воєнна справа змінилась. В нас є такі речі, які називаються авіаносці – на них приземляються літаки. В нас ще є кораблі, що плавають під водою – субмарини». Фраза «коні і багнети» була згадана в Твітері 60 тисяч разів за хвилину і стала найпопулярнішим хештегом у США.

Кожне слово, кожний факт, кожна теза  сказана претендентами, відразу старанно перевіряється засобами масової інформації. Газета Washington Post має спеціальний відділ, який проводить так званий тест Піноккіо (казковий герой, у якого подовжувався ніс коли він говорив неправду, більше відомий в нас як Буратіно). Газета присуджує кандидатам від одного до чотирьох балів за кожну сказану ними неточність чи брехню.

Чинний президент висловлюється дещо точніше, ніж його опонент. Обама заробив в середньому 2,1 бали за 91 факт, а Ромні – 2,4 бали за 77 фактів. Однак кандидати суттєво відрізняються за кількістю разів, коли вони говорили відверту неправду (чотири бали). В Обами є лише 8 фактів, за які йому дали найбільшу кількість Піноккіо, а  Ромні отримував  4 Піноккіо 13 разів.

Але Обама все таки не зміг переконати відчутну більшість американців, що їх життя за чотири останні роки покращилося. Рівень безробіття є лише трохи нижчим за вісім відсотків. Національний борг досяг астрономічної цифри, роль держави в економіці зросла, що не подобається американцям з їх індивідуалістичними цінностями.

Проте американці можуть змінити свою думку і щодо політики Обами, і щодо ролі держави. За десять днів до президентських виборів потужний ураган Сенді охопив більшу частину східного узбережжя. Сильний вітер і потужні зливи призвели до катастрофічних наслідків. Станом на 1 листопада 55 осіб загинуло, багато залишається пропалими без вісті, збитки вже сягнули 20 мільярдів доларів.

Більшість експертів схиляються до думки, що ураган матиме позитивний ефект на передвиборчу кампанію Обами. Президент дуже активно включився у розв’язання нагальних проблем подолання наслідків стихії, перервавши свою кампанію. Адміністрація президента дуже оперативно реагує на виклики та швидко вирішує проблеми.

Кілька штатів звернулися за допомогою до федерального уряду і Обама пообіцяв надати всю необхідну допомогу. Навіть опоненти президента, наприклад губернатор Нью-Джерзі Кріс Крісті, були змушені визнати успіхи Обами в організації діяльності з подолання наслідків урагану Сенді та повністю підтримати дії президента. Крісті є дуже популярним політиком і був одним з головних доповідачів на з’їзді Республіканської партії в Тампі. Його підтримка дій Обами поза всяким сумнівом стане додатковим аргументом для тих, хто збирається підтримати чинного президента на виборах, а також для тих, хто ще вагається зі своїм вибором.

Обаму часто звинувачували у прихильності до значної ролі держави в економці, але зараз саме держава відіграє основну роль в подоланні наслідків стихії. Без федеральної допомоги неможливо профінансувати всі відновлювальні роботи. Основний тягар координації робіт по відновленню лягає на Федеральне агентство з управління в надзвичайних ситуацій ( FEMA -Federal Emergency Management  Agency). Іронія полягає в тому, що зараз, коли агенція є такою важливою, багато хто згадує обіцянку Ромні закрити цю структуру, а її повноваження передати на рівень штатів.

1 листопада обоє кандидатів відновили свої поїздки по країні і намагаються максимально повно використати час, що залишився до дня виборів. Менш ніж за тиждень до виборів інтрига щодо їх результату залишається. У цьому і привабливість американської демократії – коли результат голосування не відомий наперед.

МВФ: Невтішні прогнози економічного зростання

Posted October 10th, 2012 at 6:19 pm (UTC+0)
Leave a comment

9 жовтня у Токіо розпочалася щорічна зустріч Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Більш ніж десять тисяч представників центральних банків, міністрів фінансів, представників приватного сектору, науковців і журналістів зібралися, щоб обговорити проблеми світової економіки.

Традиційно до цієї зустрічі Міжнародний валютний фонд опублікував чергову доповідь «Перспективи розвитку світової економіки» (World Economic Outlook). Ця доповідь присвячена проблемам державного боргу та повільного економічного зростання, а також містить оновлені прогнозні дані щодо зростання світової економіки загалом та окремих країн зокрема.

Загалом МВФ змалював дещо гіршу картину розвитку світової економіки, ніж півроку тому. Перспективи економічного зростання погіршилися, а ризик зросли. Фонд знизив прогноз світового економічного зростання до 3,3% у цьому році. Зростання залишиться доволі кволим у наступному році – на рівні 3,6%.

Найскладнішою залишається ситуація в розвинених країнах. У цьому році темпи економічного зростання становитимуть лише 1,3% у порівнянні з 1,6% минулого року і 3,0% у 2010 році. Прогноз економічного зростання на цей рік у США становить 2,2%, єврозони – мінус 0,4, Японії – 2,2, Китаю – 7,8%.

Повільні темпи економічного зростання в розвинутих країнах та уповільнення зростання ВВП у Китаї мають суттєвий вплив на інші країни. МВФ наголошує, що темпи економічного зростання в країнах СНД залежать від зростання в розвинених країнах. На початку 2012 зростання було доволі суттєвим, що було результатом  високих світових цін на ключові товари, хорошого урожаю в 2011 році і значних грошових переказів.  Однак фінансові умови погіршилися у зв’язку зі складною ситуацією в єврозоні, а відтак МВФ прогнозує уповільнення економічного зростання в СНД в середньому  до 4% з більш ніж 5% минулого року.

Прогноз економічного зростання України залишився на попередньому рівні. За оцінками МВФ, українська економіка зросте у 2012 році на 3%. Водночас це найнижчі темпи економічного зростання серед усіх країн СНД (за винятком Киргизстану). Основними причинами повільного зростання української економіки МВФ називає послаблення позицій українського експорту і кволий внутрішній попит. Прогноз на 2013 рік залишається на рівні 3,5%.

Оцінка Міжнародним валютним фондом перспектив економічного зростання в Україні виглядає доволі оптимістичною, натомість інші міжнародні організації мають доволі відмінний погляд на перспективи розвитку.

У липні Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України в 2012 році з 2,5% до 2%. На початку жовтня рейтингове агентство Fitch спрогнозувало зростання валового внутрішнього продукту України  на рівні 0,5% 2012 року. Основними причинами такого різкого зменшення зростання ВВП агентство називає світові економічні тенденції та обсяги кредитування в країні.

За даними вітчизняної статистики, реальний ВВП у першому півріччі 2012 року зріс на 2,5%. Даних за третій квартал ще немає, одна вже зараз зрозуміло, що темпи зростання у третьому кварталі будуть нижчими ніж у другому. За щомісячними даними, у січні-серпні спад спостерігається в усіх галузях економіки – промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті, оптовій торгівлі і лише роздрібна торгівля показує приріст.

Український уряд зберігає оптимізм,  наголошуючи, що в країні все під контролем. Натомість населення зовсім не вірить запевнянням уряду. Скачок валютного курсу у вересні викликав тривогу в людей, які прагнуть захистити свої заощадження від девальваційних ризиків.

У вересні населення продало банкам  валюти на 1,108 млрд дол., а купило – на 2,910 млрд дол., відтак негативне сальдо купівлі-продажу валюти становило в вересні 1,8 млрд доларів США. Загалом за січень-вересень золотовалютні резерви НБУ знизилися на 8%, або на 2,540 млрд дол. (з 31,795 млрд дол.). Негативне сальдо інтервенцій Національного банку на валютному міжбанківському ринку у вересні становило 1,511 млрд дол.

В той час як ситуація з золотовалютними запасами країни стрімко погіршується, Національний банк з вересня перестав друкувати дані про величину резервів у кількості місяців імпорту. Від’ємне  сальдо зовнішньої торгівлі країни за січень-серпень становило 8,5 млрд доларів.

Ситуація є дуже серйозною – уряду катастрофічно бракує валюти. Про скрутність фінансової ситуації свідчить і той факт, що Міністерство фінансів почало позичати долари в населення. Назагал це доволі дивна ситуація, коли уряд позичає іноземну валюту в середині країни – як правило такі запозичення робляться за кордоном. Мінфін хоче продати цінних паперів на суму 100 мільйонів доларів з процентною ставкою 9,2%.

Складна ситуація в країні змушує українську владу шукати шляхів виходу з неї. Мабуть тому не випадково останнім часом почастішали візити українських чиновників до Вашингтону для переговорів з Міжнародним валютним фондом.

Зустріч у Токіо є доброю нагодою в черговий раз уточнити позиції сторін. Після призупинення програми фінансування минулої весни, уряд продовжував підтримувати контакти з фондом. Останнім часом з боку українських чиновників все частіше можна почути про необхідність відновлення програми кредитування. Термін дії теперішньої програми закінчується в грудні цього року, але за словами Ірини Акімової, уряд хоче продовжити її на 2013 рік. Валерій Хорошковський заявив 4 жовтня, що влада України має намір виконати вимоги Міжнародного валютного фонду про приведення тарифів на газ для населення до економічно обгрунтованих. І хоча він не уточнив, в який спосіб і коли це буде зроблено – цілком зрозуміло, що про плани української влади ми дізнаємося відразу після парламентських виборів.

Ромні перемагає Обаму на перших президентських дебатах: в центрі уваги – економіка

Posted October 5th, 2012 at 4:42 pm (UTC+0)
1 comment

Третього жовтня відбулися перші дебати між чинним президентом США демократом Бараком Обамою та його опонентом республіканцем Міттом Ромні. Такі дебати напередодні президентських виборів є традиційними  і приковують увагу величезної кількості людей. Серія дебатів між претендентами на пост президента Сполучених Штатів Америки покликана підвести риску під виборчою кампанією і представити усім виборцям сконцентроване претендентами своє бачення принципів розвитку країни.

Більшість американців вже визначилася зі своїм вибором.  Для них ці дебати  – як вболівання за улюблену футбольну команду. Незалежно, чи виграє вона чи програє, ми все одно будемо її любити і підтримувати.

Дебати важливі для тих, хто ще вагається, не визначився зі своїм вибором. Від того, наскільки переконливо виступатимуть кандидати, наскільки вони можуть донести до таких виборців свої ідеї, переконати їх в правоті своєї позиції – саме від цього залежать як розподіляться голоси тих, хто ще не визначився зі своїм вибором (цікава історична деталь: голоси таких виборців як правило розподіляться у пропорції 2 до 1 на користь опонента чинного президента.

Саме ці люди (а таких зараз ще приблизно 5%; 49% підтримують Обаму і 46% – Ромні) можуть схилити шальки терезів на користь того чи іншого кандидата.

Після завершення дебатів телеканал CNN оголосив результати опитування: 67% тих, хто ще не визначився з вибором, вважають що переміг Мітт Ромні і лише 25% підтримали чинного президента. Дослідження проводилося шляхом телефонного опитування тих, хто дивився дебати; похибка вибірки становить 4,5%.

Стрижневою темою перших дебатів була економіка. Це найбільш вразливе місце Обами – стан економіки доволі поганий. Рівень безробіття перевищує 8%, національний борг перевалив за 16 трильйонів доларів, США втрачають свою конкурентоспроможність в світі.  Америка не була в такому важкому становищі з часів Великої депресії 30-х років ХХ століття.

Мітт Ромні сповна скористався цією слабиною президента.  Йому відступати нікуди – зараз він програє у боротьбі за підтримку виборців. Якщо Ромні не переламає ходу цієї кампанії, то йому не виграти виборів – часу залишається дуже мало. Тому Мітт Ромні був енергійнішим, виступав агресивніше і краще оперував економічними аргументами. Обама виглядав стриманим і навіть втомленим.

На перших дебатах обоє претендентів формулювали своє бачення стратегії економічного розвитку країни.

Існує не так вже і багато тем, де вони погоджуються – до таких варто мабуть віднести лише важливість  програми медичного забезпечення для людей похилого віку (Medicare), освіти, зниження податкового тиску, досягнення більшої енергетичної незалежності.  Водночас погоджуючись з принциповою важливістю цих проблем, кандидати суттєво відрізняються в розумінні шляхів їх вирішення.

Ромні наголошував на засадничих принципах розвитку економіки. На його переконання, країна повинна бути вільнішою від втручання держави і саме це дасть новий імпульс для розвитку. Він наголошував на необхідності вивільнення підприємницької ініціативи, звільнення від надмірного тиску з боку держави, повернення до первинних основ, які забезпечили процвітання США у ХХ столітті. У своїх планах зменшити вплив держави на економіку Ромні навіть до певної міри перейшов межу, коли сказав що збирається здійснити перевірку всіх федеральних інституцій і закрити ті, які, на його думку, не мають принципового значення і «на які треба позичати гроші в Китаю». В першу чергу Ромні згадав реформу медичного страхування, відому як Obamacare. Більш того, він сказав, що збирається припинити субсидувати каналу CBS, який здійснює громадське мовлення. Він прямо про це заявив модератору цих дебатів Джіму Лереру , який працює на каналі CBS з 1970 року і вже провів 12 (!) президентських дебатів. Керівництво CBS назвало таку заяву Мітта Ромні  «приголомшливою».

Обама, як чинний президент, не міг говорити абстрактно. Він намагався перевести дискусію на конкретні кроки, дії, рішення. Він не має часу для надмірного філософствування – реальні економічні проблеми вимагають нагального вирішення.

Обама зверну увагу на те, що гігантський борг виник в результаті двох воєн і двох масштабних знижень податків, які відбулися за адміністрації республіканців. Він наголосив на тому, що з метою зменшення державного боргу на  4 трильйони доларів він пропонував на кожних 2,5 долари зменшення видатків підвищити доходи бюджету на 1 долар за рахунок додаткового оподаткування багатих. Республіканці не підтримали цього плану. Більш того, ще раніше Ромні заявив, що навіть у випадку зниження видатків на 10 доларів він не погодиться підвищити податки хоча б на один долар.

Обамі так і не вдалося почути від свого опонента як той збирається вирішити проблему державного боргу. Фінансовий план, який ніби то розробили республіканці, досі не оприлюднено. Пол Райан, потенційний віце-президент і голова бюджетного комітету Конгресу, лише відмахується від запитань про деталі свого плану і така поведінка викликає обурення у багатьох бюджетних аналітиків, які вважають, що для серйозної дискусії потрібно мати на руках повноцінний документ. Якщо республіканці не оприлюднюють свого фінансового плану, то або вони його не мають, або він настільки радикальний, що більшість суспільства його не підтримає. Ромні так ніколи і не вказав чітко, які він збирається прикрити лазівки, що існують в податковому законодавстві.

Обама був дуже стриманим, можливо аж надмірно обережним в своїх висловлюваннях.

Президент міг атакувати Ромні значно різкіше, але з певних причин не зробив цього. Обама не згадав, що сам Ромні не оприлюднив декларації про свої доходи.  Він не сказав, що Ромні, переживаючи про середній клас, насправді сплачує податки за нижчою ставкою, ніж більшість американців. Президент також ні разу не обмовився про висловлювання Ромні, про те, що в Америці є 47% людей, які залежні від уряду і мають психологію жертви (натякаючи на тих, хто підтримує Обаму). Можливо, президент вирішив не загострювати цих питань і не переходити на особистості.

 З іншого боку, Ромні не вагаючись звинувачував чинного президента в негараздах економіки. Треба надати належне губернатору Ромні – він легко оперував даними, наводив факти і виглядав дуже впевненим і мабуть саме тому він сподобався виборцям. Натомість Обама часто дивився в свої записи і навіть здавалося, що уникає зорового контакту зі своїм опонентом.

Як результат, Ромні переміг за результатами першого раунду. Чи втримає він таку ж динаміку у двох наступних раундах? Чи достатньо цієї перемоги для зміни настроїв виборців? Зараз ще занадто рано, щоб говорити, що цією перемогою Ромні змінив хід кампанії. Але поза сумнівом для Обами це однозначно тривожний сигнал.

Масштабна спроба переглянути ставки імпортного мита в рамках СОТ підриває довіру до України

Posted October 2nd, 2012 at 7:34 pm (UTC+0)
Leave a comment

Україна у багатьох аспектах є унікальною країною, однак ця унікальність іноді буває доволі негативною. Лише минулого тижня я писав про те, що Росія не грає за правилами СОТ. І от, відразу після того Україна також виявила свою унікальність стосовно відносин з Світовою організацією торгівлі.

21 вересня агентство Reuters повідомило, що Україна надіслала своїм  торговельним партнерам документ, який містить плани підвищити ставки мита на сотні товарів. Документ з грифом «секретно» був надісланий членам Світової організації торгівлі 14 вересня. У ньому йдеться про те, що Україна планує підвищити імпортні мита на більш як 350 видів товарів і просить членів СОТ до 12 грудня відповісти на цю ініціативу.

Унікальність цієї ситуації полягає в тому, що хоча така ініціатива України є в межах правил СОТ, але за всю історію існування СОТ не було настільки масштабного перегляду ставок мита. За останні 17 років у СОТ було лише 30 випадків змін ставок мита і вони стосувалися не більше 10 товарів. Можна навіть сказати, що цей крок України можна порівняти з процесом повторних переговорів про умови участі у СОТ.

Своє занепокоєння цією ініціативою України вже висловила Європейська Комісія, США та Світова організація торгівлі. Спроба України підвищити імпортні мита може спровокувати інші країни до посилення протекціонізму і внести збурення в світову торгівлю з обсягом понад вісімнадцять трильйонів доларів.

І якщо іноземці голосно заявили про свої побоювання, то українські чиновники були неголослівними. Перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський заявив в понеділок в Брюсселі, що Україна буде дуже обережно підходити до підвищення імпортного мита. Міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко повідомив, що Україна не піднімає ставки мита, а лише ініціює переговори з цього приводу. В кращих українських традиціях щодо подачі інформації, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі чи Кабінету Міністрів України немає жодної згадки про цю ініціативу.

І хоча урядовці запевнять, що нічого страшного не сталося, однак сама постановка проблеми викликає чимало запитань. Україна щойно закінчила переговори про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Перебуваючи у Брюсселі Хорошковський заявив, що започаткування функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом є одним з основних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Якщо переговори з ЄС завершені (хоча договір так і не підписаний через політичні причини див.  мій квітневий блог, то як такий масштабний перегляд ставок імпортного мита в рамках СОТ позначиться на договорі про зону вільної торгівлі? Чи може керівництво України насправді давно махнуло рукою на договір про асоціацію і лише робить вигляд, що інтеграція з ЄС є пріоритетом зовнішньої політики?

Мотиви перегляду ставок імпортного мита теж до кінця не зрозумілі.

Як повідомив Порошенко, список товарів був складений з урахуванням пропозицій профільних асоціацій. Хорошковський заявив, що існують об’єктивні причини, через які національні виробники звернулися до уряду з проханням про перегляд існуючих ставок мита.  Оскільки документ має конфіденційних характер, зараз неможливо сказати хто з  виробників пропонував зміни і яких товарів ці зміни стосуватимуться. Агентство Reuters з посиланням на іноземних дипломатів зазначило, що Україна прагне змінити мита на автомобілі, вантажні автомобілі, сільськогосподарську техніку, м’ясо, квіти, фрукти, овочі, пральні машини і навіть шприци. Знаючи особливості ведення бізнесу в Україні, можна припустити, що деякі виробники вирішили в такий спосіб  захиститися від іноземної конкуренції.

Другим мотивом перегляду ставок мита може бути фіскальний інтерес держави. Тут є дві потенційні причини: спроба зменшити масштаби імпорту та збільшити надходження до державного бюджету.  У зв’язку із різким уповільнення світової економіки, зростання експорту українських товарів практично припинилося, натомість вартість імпорту різко зросла (в основному через високу ціну російського газу). Як результат, дефіцит торговельного балансу стрімко зростає: у першому півріччі 2012 року він становив 7,2 мільярда доларів, а за січень-липень вже досягнув рівня 8,7 мільярдів доларів (за аналогічні періоди 2011 року ці показники були на рівні 5,5 і 6,7 мільярдів доларів відповідно).

Однак перегляд ставок ввізного мита не означає їх підвищення. Згідно зі статтею 28 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Україна може підвищити мита на окремі товари лише шляхом зниження їх на інші. Крім того, процес переговорів дуже тривалий і відтак у цей спосіб короткострокові фіскальні проблеми не можна вирішити.

Можливо існують й інші мотиви перегляду ставок мита. Одне зараз зрозуміло достатньо чітко: Україна на весь світ заявила про намір змінити режим торгівлі за величезним переліком товарів і цей крок викликав серйозне занепокоєння в міжнародних організаціях та країнах-торговельних партнерів.

Погодьтеся, шокувати торговельних партнерів  – це, м’яко кажучи,  не найкращий хід, щоб створити сприятливий бізнес-клімат і привабити іноземних інвесторів.

Росія не грає за правилами СОТ

Posted September 21st, 2012 at 7:40 pm (UTC+0)
2 comments

Торговельні відносини України і Росії вже давно перейшли з економічної площини в політичну.

Для сторонніх спостерігачів може видатися, що оскільки Україна не зближується з Європейським Союзом, то вона рухається в сторону Росії, але це далеко не так.

Суперечки між Україною і Росію за останніх два роки суттєво почастішали. Напруження щодо запровадження Росією утилізаційного збору з автомобілів, які імпортуються до Російської Федерації в черговий раз нагадало про низку проблем у двосторонніх відносинах. Варто також згадати так звану «сирну війну» чи постійне намагання України домовитися про зміну ціну на російський газ.

«Автомобільна війна» є особливим випадком, оскільки це перший торговельний конфлікт після того, як Росія стала членом СОТ. Нагадаю, що з 1 вересня Росія запровадила утилізаційний збір на автомобілі, які імпортуються до Росії. Звільнення від сплати цього збору є лише у країн-членів Митного союзу і оскільки Україна не входить до МС, то цей збір був застосований і до нашої країни. В результаті запровадження цього збору вартість українських автомобілів в Росії зросте приблизно на третину, що призведе до скорочення їх продажу.

Постає запитання: а як же тоді членство України у зоні вільної торгівлі СНД? Хіба зона вільної торгівлі не передбачає ліквідації торговельних бар’єрів в торгівлі? Азаров від імені України підписав цей договір 18 жовтня 2011 року , а Верховна Рада ратифікувала договір про вільну торгівлю СНД 30 липня 2012 року. Багато хто сподівався, що ця угода покладе край торговельним війнам між членами цього об’єднання, а відтак Україна матиме кращі умови торгівлі з Росією після входження в силу цього договору. Принаймні у цьому нас переконували українські посадовці.

Однак сталося те, що передбачали експерти. Підписання та ратифікація договору про зону вільної торгівлі СНД практично нічого не змінило в стосунках колишніх союзників. До речі, цю угоду ратифікували лише Росія, Білорусь і Україна. А от Казахстан – член Митного союзу, – не поспішає її ратифікувати. Вірменія, Киргизія, Молдова й Таджикистан також підписали цей договір у 2011 році, але жодна з цих країн його не ратифікувала. Можливо вони підписали договір під тиском Путіна – тодішнього прем’єра, але не ратифікують його зараз, бо розуміють, що ніякого ефекту з цього договору не буде.

Після оголошення про запровадження Росією утилізаційного збору, Азаров переконував українців, що нашої країни це не стосуватиметься. Але Росія запровадила цей збір і ніяких винятків не зробила і очевидно, що це було несподіванкою для українського уряду.

Після запровадження Росією утилізаційного збору Україна довго вагалася з кроком у відповідь. Міністерство економічного розвитку і торгівлі підготовило чотири проекти розв’язання проблеми, однак жоден з них так і не був реалізований. Тому нарешті уряд підготував у відповідь постанову Кабміну про запровадження утилізаційного збору на імпортовані з Росії автомобілі і автобуси. Досить цікаво, що постанову було оприлюднено лише 14 вересня, хоча її було прийнято ще 3 вересня. Причина полягає в тому, що Азаров обіцяв «домовитися». Очевидно, як завжди, сподівалися конфлікти «зам’яти».

Конфлікт залагодити не вийшло. Мабуть правий другий президент України Леонід Кучма, який на ялтинському саміті YES прямо спитав Азарова: може варто перестати ходити до Росії з простягнутою рукою? Азаров мав би відчувати себе обманутим. Вкотре.
Тут слід зауважити, що не тільки український уряд повірив у те, що вступ Росії до СОТ змінить правила гри у цій країні та її відносини з торговельними партнерами. Чимало відомих експертів також повірили в те, що зі вступом Росії до СОТ імпорт до цієї країни стане легшим, а стосунки цієї країни з торговельними партнерами стануть цивілізованими.

Наприклад, Андерс Аслунд з Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона, агітуючи за надання Росії постійних нормальних торговельних стосунків зі США, наприкінці серпня наголошував, що зі вступом Росії до СОТ мито на експорт американських легкових автомобілів суттєво знизиться з 25% до 15%, що сприятиме збільшенню експорту США до Росії.

Але Росія і не планувала змінювати умови торгівлі. Задовго до офіційного вступу до СОТ Росія розробили механізм захисту своїх автовиробників від іноземної конкуренції. І якщо Росія погодилася на зниження мита з 25% до 15%, то для росіян це не означає, що не можна використати інші важелі, які практично нівелюють зниження мита.

До речі, хоча українські ЗМІ наголошують, що утилізаційний збір запроваджений на українські автомобілі, насправді тут Росія нікого не «дискримінує» – збір стосується всіх країн, які не є членами Митного союзу.

Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, інші торговельні партнери Росії, в тому числі і Україна, застерігали Росію від цього кроку, оскільки такий крок суперечить правилам СОТ. У Світовій організації торгівлі теж заявили, що такий крок є порушенням її правил.

Щось від цього змінилося? Ні, Росія робить те, що вважає за потрібне. Росія захищає свої національні інтереси незважаючи на те, чи брала вона на себе якісь зобов’язання чи ні. В Росії сподіваються, що розслідування затягнеться на кілька років, а відтак російські автовиробники будуть мати пільгові умови протягом цього часу.

Про те, що ставши членом СОТ Росія не змінить своєї поведінки і надалі буде робити те, що вважає за потрібне, можна було судити із ситуації з Грузією. Грузія, як член СОТ, була останньою перешкодою для вступу Росії до Світової організації торгівлі. Після російсько-грузинської війни у серпні 2008 року економічні стосунки між країнами практично припинилися. Росія заборонила імпорт грузинських вин і мінеральної води. Після тривалих переговорів економічний конфлікт нарешті вдалося розв’язати за допомогою швейцарських посередників і Грузія підписала двосторонній протокол з Росією. Але коли головного санітарного лікаря Росії Геннадія Оніщенка запитали, чи можна сподіватися, що грузинські вина можна буде купити в російських магазинах, то його відповідь була дуже відвертою – так, можна, але тільки тоді, коли Росія вважатиме, що грузинська продукція відповідає стандартам Російської федерації.

Іншими словами, у економічних стосунках з іншими країнами Росія послуговується своїми інтересами, при чому не завжди економічними, а скоріше політичними. Її економічна потуга є основним знаряддям для заохочення, а для непокірних – для заганяння в орбіту своїх геополітичних інтересів.

І не факт, що навіть ставши членом Митного союзу, Україна уникне торговельних «воєн». Приклад постійного братерства-шантажу між Росією і Білоруссю чітко демонструє ц і стосунки. На жаль, Росія залишається доволі непередбачуваним торговельним партнером.

Євро врятований?

Posted September 12th, 2012 at 4:21 pm (UTC+0)
1 comment

Європейські фінансисти, а за ними і всі, хто уважно спостерігав за драматичним розвитком європейської фінансової кризи, зітхнули з полегшенням. За останній тиждень було прийнято два принципових рішення, які визначатимуть майбутнє єдиної європейської валюти.

Після засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ), яке відбулося 6 вересня, його голова Маріо Драгі повідомив, що ЄЦБ буде викуповувати державні облігації країн єврозони, які переживають фінансову кризу. Тим самим, ЄЦБ буде надавати фінансову підтримку країнам єврозони.

Це суттєве рішення ЄЦБ покликане посилити впевненість інвесторів. «Євро є незворотнім» – наголосив голова ЄЦБ. Маріо Драгі ще раніше висловлював підтримку єдиній європейській валюті, коли у 26 липня заявляв, що «ЄЦБ готовий зробити все можливе, щоб врятувати євро».

Зараз ЄЦБ погодився викуповувати державні цінні папери з терміном обігу від одного до трьох років, при цьому головний банкір Європи не виключає, що ЄЦБ може також купувати держоблігації з тривалішими термінами обігу.

Більш того, Драгі оголосив, жодних кількісних обмежень щодо обсягів викупу облігацій не буде встановлено. Таке рішення покликане відвадити фінансових спекулянтів, які думали заробити на держоблігаціях проблемних країн. Але ніхто не може змагатися з фінансовими ресурсами центробанку. Спреди кредитно-дефолтних свопів для усіх європейських країн різко знизилися.

З іншого боку, ЄЦБ буде підтримувати тільки ті країни, які звернулися з проханням про фінансову підтримку до європейського фонду допомоги. Відтак країни мають погодитися з програмою стабілізації державних фінансів, яку буде розробляти для них «трійка» (ЄЦБ, Європейська Рада і Європейська Комісія).  У разі відсутності прогресу в здійснені реформ, країни будуть позбавлені фінансової підтримки.

Виступ Драгі був дуже своєчасним (його іноді називають Супер Маріо). Зараз Європі як ніколи потрібна впевненість інвесторів, стабільність та передбачуваність монетарної політики. Видається, що заява голови ЄЦБ змогла змінити настрої європейців – до кінця дня європейські фондові індекси зросли на 3-5%.

Рішення ЄЦБ підтримав Міжнародний валютний фонд. Керівник МВФ Крістіна Лагард оголосила, що фонд готовий приймати участь у розробці та моніторингу виконання планів ЄЦБ.

Поміж тим стан європейської економіки погіршується і час грає проти єдиної європейської валюти. За уточненими даними Євростату, оприлюдненими в день виступу Драгі, ВВП єврозони у другому кварталі у порівнянні з першим кварталом знизився на 0,2%. Із 17 країн єврозони спад зафіксовано у одинадцяти країнах. Дані для Греції, Ірландії, Люксембургу та Мальти відсутні, однак ці країни демонстрували негативне економічне зростання в першому кварталі й очевидно, що спад продовжується там і досі.

Найвищі темпи зростання в ЄС демонструють Швеція (1,4%), Латвія (1,0%), Словаччина (0,7%), Литва і Румунія – по 0,5%. З лідерів економічного зростання в Європі лише Словаччина є членом єврозони. Єдина валюта є скоріше частиною проблеми, а не частиною рішення економічних проблем країн-членів ЄС.

Другою бідою Європи є високий рівень безробіття. У липні рівень безробіття в ЄС становив в середньому 11,3%. Найгіршою залишається ситуація в Іспанії, де безробітними є 25,1% робочої сили та у Греції, де рівень безробіття становить 23,1%. Безробіття серед молоді (до 25 років) становить 52,9% та 53,8% відповідно.

Але навіть така складна ситуація в ЄС не змусила європейців об’єднатися і багато хто не підтримує рішення про допомогу слабшим країнам. Бундесбанк Німеччини виступив проти ідеї викупу держоблігацій проблемних країн Європейським центральним банком. Керівник  Бундесбанку Йенс Вайдман заявив, що цю політику ЄЦБ можна порівняти з «наркотичною залежністю».

Саме від позиції Німеччини багато в чому залежить майбутнє євро та й самого Європейського Союзу. Багато хто закликав Німеччину відмовитися від фінансової підтримки країнам, які мають проблеми з державними фінансами та не брати участі у роботі антикризового фонду, так званого  Європейського стабілізаційного механізму (ЄСМ). Депутат Бундестагу Пітер Гаувайлер вніс подання до Конституційного суду Німеччини з прохання визнати неконституційним участь країни в ЄСМ та фіскальному договорі ЄС. Він навіть вимагав, щоб суд  не оголошував свого рішення поки не буде відмінено рішення ЄЦБ про необмежений викуп облігацій.

Від відмови Німеччини підтримати  фонд порятунку євро у першу чергу могли б постраждати третя та четверта за розмірами економіки ЄС – Італія та Іспанія, оскільки ці країни звернулися за фінансовою допомогою. Фонд порятунку євро не може функціонувати без німецьких грошей.

Сьогодні (12 вересня) Конституційний суд Німеччини виніс рішення у питанні про конституційність фіскального договору та Європейського стабілізаційного механізму. Суд не відклав свого рішення і проголосив, що участь Німеччини у фонді порятунку євро є конституційною. Щоправда суд обмежив розмір відрахувань до цього фонду. Частка Німеччини не повинна перевищувати 190 млрд євро (загальний обсяг фонду – 500 млрд).

Рішення Європейського центрального банку про необмежений викуп держоблігацій та рішення Конституційного суду Німеччини про конституційність участі країни у фонді порятунку євро є двома найголовнішими кроками для порятунку євро, без яких єдина європейська валюта не мала б майбутнього.

І хоча в єврозоні залишають дуже серйозні проблеми, тепер більшість фінансистів дивляться в майбутнє з обережним оптимізмом. Фінансові ринки почали зростати і євро зміцнів. Однак це полегшення є занадто слабким, що витягти Європу з рецесії. Вся основна тривала, напружена та послідовна робота ще попереду.

Ключове питання для Обами: Чи американці зараз живуть краще ніж чотири роки тому?

Posted September 7th, 2012 at 2:28 pm (UTC+0)
Leave a comment

У місті Шарлотт у штаті Північна Кароліна відбувся з’їзд Демократичної партії, де Барак Обама прийняв пропозицію партії вдруге балотуватися на посаду президента США. Обама оголосив, що буде балотуватися на другий термін ще у квітні, тому вчорашня заява президента є лише традиційною формальністю.

Для Обами зустріч у Шарлотті – шанс підняти бойовий дух своїх однопартійців та потенційних виборців, тобто тих, хто ще не визначився зі своїм вибором. Статистика свідчить, що, як правило, рейтинг кандидатів підвищувався на 5 відсоткових пункти після їх виступів на партійних з’їздах. У цьому плані Мітт Ромні був не дуже успішним – його рейтинг зріс лише на 2 відсоткових пункти. Тим не менше, зараз рейтинг обох кандидатів зрівнявся – Обама і Ромні мають по 46% голосів виборців.

У перший день з’їзду Демократичної партії із блискучою промовою виступила Мішель Обама. У другий день з палкою промовою виступив колишній президент США Білл Клінтон. І нарешті в останній день з’їзду виступив віце-президент США Джо Байден. Всі ці спікери намагалися підкреслити відмінність політики президента Обами від його конкурента.

Аналітики наголошують, що результати цих президентських виборів вирішить 8% тих, хто ще не визначився зі своїм вибором.  Особливу роль на цих виборах будуть відігравати меншини (див. мій блог про боротьбу за голоси латиноамериканців тут ), молодь та жінки. Саме за ці голоси точиться гостра боротьба.

Стан економіки є ключовим аргументом для обох претендентів на найвищу посаду США.

Обама та його однопартійці, які виступали на з’їзді, намагалися у різний спосіб дати відповідь на основне питання:

«Чи американці живуть зараз краще, ніж чотири роки тому?»

Противники Обами переконують, що ні. На республіканському з’їзді в Тампі був встановлений лічильник, який показував зростання державного боргу США.  Державне казначейство США повідомило у вівторок, що національний борг США минулого тижня перевищив межу в 16 трильйонів доларів. Ще чотири роки тому цей показник становив приблизно десять трильйонів доларів. Противники Обами вказують також на те, що рівень безробіття в країні залишається дуже високим – вище 8%. Медіанний дохід американських родин все ще нижчий, ніж був чотири роки тому.

Обама натомість випромінює впевненість та рішучість доводити правильність свого курсу. Президент упевнений, що політика його уряду для подолання кризи була адекватною і що без заходів, які здійснила його адміністрація, наслідки кризи могли б бути набагато гіршими.

Чому ж Обама не міг виконати всі свої обіцянки?

Одна з головних причин невдач політики Обами полягала в помилкових припущеннях. Президент сподівався, що в умовах важкої ситуації, в якій опинилася країна, республіканці і демократи відкладуть в сторону свої розбіжності і будуть працювати разом заради загального блага. Натомість практично всі ініціативи Обами наштовхувалися на жорсткий опір республіканців. Наприклад, спроби Обами досягти зменшення державного боргу, чи хоча б призупинити його зростання, повністю провалилися. Ініційований ним суперкомітет так і не зміг досягти жодного компромісу. Республіканці категорично не погоджувалися з необхідністю підвищити податки, категорично відкидаючи навіть ймовірність скасування податкових пільг для багатих, які були запроваджені за часів президентства Джорджа Буша.

Політична боротьба переростала у жорстке політичне протистояння. Статистика свідчить, що цей Конгрес є найменш ефективним з часів 1947 року, а рівень його підтримки виборцями впав до 10%.

Обама визнає, що не все вдалося зробити, але переконує, що країна зараз находиться на правильному шляху. «Я ніколи не казав, що ця подорож буде легкою, і я цього не обіцяю й зараз», – наголосив президент у своєму виступі. За словами Обами, зараз мова йде не про вибори президента, а про вибір майбутнього. Від того, хто стане президентом США, на думку Обами, залежатиме як буде розвиватися країна.

За два місяці до виборів кожна добра чи погана новина може схилити шальки терезів у ту чи іншу сторону. Для прикладу, сьогодні аналітики з нетерпінням очікували дані про створення робочих місць у серпні. У кожну першу п’ятницю місяця в 8:30 Департамент праці США оголошує дані про приріст робочих місць в економіці та рівень безробіття, що зараз є ключовими економічними індикаторами, які показують тенденції розвитку національної економіки.

Вже наступного дня після закінчення з’їзду Демократичного партії було оголошено, що у серпні в економіці Сполучених Штатів було створено 96 тисяч робочих місць, що нижче консенсусного прогнозу аналітиків. Зважаючи, що у липні було створено 141 тисячі робочих місць,  то сьогоднішні новини є не дуже добрими для Обами.

З іншого боку, рівень безробіття несподівано знизився до 8,1% з 8,3% у липні. Зменшення рівня безробіття пов’язано зі зменшенням коефіцієнту участі в робочій силі, оскільки в серпні 368 тисяч американців залишили ринок праці.

Зважаючи на суперечливі дані про розвиток національної економіки та однаковий рейтинг кандидатів, вирішальну роль у визначенні переможця відіграють дебати. Для обох претендентів це буде останнім шансом завоювати кілька відсотків голосів виборців, які і вирішать результат цих президентських виборів.

Чому незалежні виборці не поспішають підтримувати Мітта Ромні?

Posted August 31st, 2012 at 4:38 pm (UTC+0)
Leave a comment

На з’їзді Республіканської партії, що вчора завершився у місті Тампа на Флориді, Мітта Ромні офіційно було висунуто кандидатом на посаду президента США. Мітта Ромні називали ймовірним суперником Барака Обами приблизно з квітня, коли інший кандидат від республіканців – Рік Санторум – зійшов з передвиборчих перегонів. Однак лише на самому з’їзді завершився процес висування кандидата від Республіканської парті,ї і Мітт Ромні офіційно став кандидатом на посаду  президента Сполучених Штатів Америки.

Симпатії виборців щодо кандидатів на пост президента США зараз поділилися практично порівну. Згідно з опитуваннями, чинного президента-демократа Обаму підтримує 46,7% американців, а республіканця Ромні – 45,7%. Розрив повільно скорочується – на початку другої декади серпня Обама випереджав свого противника більш ніж на 5 відсотків.

Однак слід пам’ятати, що президента США не обирають прямим голосуванням виборців, а через голосування делегатів. Для того, щоб бути обраним, кандидату потрібно набрати 270 голосів делегатів. Зараз позиції Обами дещо сильніші – він гарантував собі 221 голос, тоді як Ромні має 181.

Ще 136 голосів делегатів буде отримано у тих штатах, де жоден з кандидатів не має однозначної переваги. Ці штати, де результати виборів є непередбачувані – Айова, Вірджинія, Вісконсин, Колорадо, Міссурі, Мічиган, Невада, Нью-Гемшир, Огайо, Північна Кароліна і Флорида – визначають переможця президентських виборів. Тому роль цих штатів та незалежних виборців (тобто людей, які не є членами Республіканської чи Демократичної партії) буде визначальною.

Найбільшою слабиною позиції Обами залишається стан американської економіки. Рівень безробіття в липні становив 8,3% і більшість експертів прогнозує, що рівень безробіття буде зберігатися вище 8% протягом тривалого часу. Темпи економічного зростання є недостатньо високими для зменшення безробіття. І хоча у середу Бюро економічного аналізу підвищило оцінку зростання ВВП у другому кварталі з 1,5% до 1,7%, а в липні було створено 162 тисячі нових робочих місць – все це недостатньо для різкого зниження безробіття, яке залишається основною проблемою американської економіки.

Мітт Ромні активно користається складною економічною ситуацією в країні для того, щоб звинуватити свого опонента у неспроможності виконати свої передвиборчі обіцянки і більш того – у нездатності вирішувати економічні проблеми країни. Кандидат від республіканців активно розвиває свою рекламну кампанію, маючи для цього достатньо фінансових ресурсів.  За два останніх місяці Ромні зібрав 207 мільйонів доларів для своєї кампанії – на 60 мільйонів більше, ніж Обама. Різні групи підтримки кандидата від республіканців теж мають зараз більше грошей ніж демократи – 186 проти 124 мільйонів. І хоча з  початку президентської кампанії демократи зібрали 588 мільйонів доларів, а республіканці – 524 мільйони, загалом республіканці сподіваються зібрати 800 мільйонів доларів, а демократи – 750 мільйонів. Оскільки у США дозволена негативна реклама, то всі телеканали заполонили рекламні ролики проти обох кандидатів на найвищий пост Америки.

Здавалось би, що Мітт Ромні має очевидні переваги – економічна ситуація в країні залишається складною, а його фінансові ресурси дозволяють донести цю інформацію до кожного виборця. Чому ж тоді Ромні не може здобути відчутної переваги? Чому незалежні виборці не поспішають віддавати йому свої голоси (республіканці все одно будуть голосувати за Ромні тільки тому, що він республіканець) ?

По-перше, це можна пояснити різними суперечливими особистими характеристиками цього політика. Для багатьох американців є неприйнятним, що Ромні є мормоном (до того часу всі президенти були протестантами за винятком Джона Кеннеді, який був католиком). Частина американського суспільства не сприймає його, оскільки Ромні є дуже багатим, а відтак на думку багатьох американців, не може розуміти і відстоювати інтереси середнього класу, не кажучи вже про бідних. Дехто не вірить кандидату від республіканців, оскільки він оприлюднив свою декларацію про доходи лише за один рік (Ромні заробив в 2010 році 21 мільйон доларів, його середня податкова ставка була становила 13,9%, що значно менше від середньої податкової ставки в країні), а тому багато хто вважає, що Ромні має що приховувати від суспільства. Багато хто не може зрозуміти, як президентом країни може бути людина, яка в юності жорстоко знущалася зі своїх однокласників. Згідно з опитуваннями проведеного The Economist, незалежні виборці представляють собі Ромні як холодного, жорсткого та зверхнього чоловіка. Ромні намагався розвіяти цей імідж на з’їзді Республіканської партії в Тампі.

По-друге, багатьох виборців відштовхує мінливість його поглядів, чи навіть «флюгерність» його політики. Коли Ромні був губернатором штату Массачусетс,  він розробив реформу соціального забезпечення, аналогічну теперішній реформі Обами. Але зараз Ромні виступає не «за», а «проти». Виступаючи проти пропорційного податку у 1996 році Мітт наголошував, що це є «зменшенням податків для «жирних» котів», а зараз каже, що «любить пропорційне оподаткування». Ромні називав зусилля адміністрації Обами врятувати автомобільну промисловість «трагічною помилкою», але коли ця політика спрацювала сказав, що він перший запропонував цю ідею. Колись Ромні не був проти абортів, тепер же виступає за захист життя від зачаття (його однопартійці договорилися навіть до більшого – один з лідерів республіканців заперечує право жінки на аборт навіть у випадках згвалтування чи інцесту, інший вважає, що організм жінки може сам «зупинити» вагітність, яка настала в результаті згвалтування).

По-третє, багатьох людей відштовхує жорстка позиція Ромні щодо деяких важливих питань, які активно дискутуються в суспільстві. Ромні категорично заперечує теорію глобального потепління і навіть висміює тих, хто говорить про необхідність боротися з його причинами. Кандидат від республіканців наголошує на необхідності збільшення видобутку енергетичних ресурсів на території США, включаючи заповідні території, що його противники іронічно називають «Drill, baby, drill!». Для багатьох ліберально налаштованих американців неприйнятною є категоричне заперечення республіканцем можливості узаконення одностатевих шлюбів (іронія полягає в тому, що одностатеві шлюби визнають шість штатів, включаючи Массачусетс, де відповідний закон був прийнятий у 2004 році, коли Мітт Ромні був там губернатором).

Прийнявши вчора номінацію Республіканської партії, у Ромні залишається лише два місяці, щоб переконати незалежних виборців підтримати його на президентських виборах. Відтак ми станемо свідками напруженої боротьби за найвищу посаду Сполучених Штатів Америки.

Америка потерпає від контрафактної продукції

Posted August 22nd, 2012 at 5:07 pm (UTC+0)
Leave a comment

Економіка Сполучених Штатів поволі оговтується від рецесії, хоча темпи економічного зростання є нестабільними. Важка економічна ситуація в Європі та уповільнення економічного зростання в Азії підривають надії на швидке відновлення американської економіки. Темп економічного зростання в США становив 2,0 % у першому кварталі, але знизився до 1,5% у другому кварталі 2012 року. Медіанний дохід американських родин все ще нижчий за докризовий рівень. Споживачі шукають дешевших товарів і доволі часто потрапляють в тенета виробників контрафактної продукції, або підроблених товарів.

Американські ринки потерпають від навали контрафактної продукції, яка наносить значні фінансові збитки виробникам та шкодить ринку праці США. Приваблені величезними можливостями, які відкриває багатий ринок Сполучених Штатів, чимало не вельми совісних людей готові спробувати свій шанс поживитися за рахунок використання репутації відомих брендів.

Протиправне використання об’єктів права інтелектуальної власності доволі важко відстежувати, а тому з цим важко боротися. У наш технологічний вік обладнання стає дедалі складнішим, а відтак підробки виходять щораз ближчими до оригіналів.

Минулого тижня американська митниця в Лос-Анджелесі арештувала партію з 20 457 пар підробленого взуття відомої марки Christian Louboutin. Оригінальне взуття виготовляють в Італії, але ця партія була виготовлена в Китаї. Витрати на виготовлення однієї пари становили лише 3 долари, а у США цю партію могли б продати за 18 мільйонів доларів.

Підроблене взуття практично не відрізнялося від оригінальних моделей. У структурі контрафактної продукції у США взуття займало перше місце протягом останніх п’яти років з обсягами продажу майже 100 мільйонів доларів на рік, але зараз поступилося електроніці.

Проблемою підробок схвильовані не тільки США, а й практично всі розвинені країни. Так, наприклад, у Франції у 2011 році було виявлено та знищено 8,9 млн підробок відомих брендів – здебільшого товарів зі світу моди – одягу, аксесуарів і навіть парфумів.

Масштаби контрафактної продукції стрімко зростають. Минулого фіскального року (фіскальний рік в Америці закінчується 30 вересня), прикордонна служба США затримала на 24% більше контрафактних продуктів, ніж позаминулого року. З 2002 року до 2012 року було конфісковано на 325% більше контрафактних товарів, ніж у минулому десятилітті. Декларована вартість конфіскованих підробок у США у 2011 році становила 178 мільйонів доларів, а їх ринкова роздрібна вартість перевищила 1,1 мільярд доларів.

Загалом у світі об’єм ринку контрафактної продукції оцінюють в 600 мільярдів доларів, що становить 5-7% усього світового ринку товарів. Ринок контрафактної продукціє є найбільш прибутковим ринком в світі, який найшвидше зростає. Прибутковість виробництва різних груп контрафактних товарів може суттєво відрізнятися. За даними звіту «Права інтелектуальної власності» у 2011 році, націнка на підроблені годинники становила 1236%, одяг – 758%, парфуми – 439%, взуття – 284%, іграшки та електронні ігри – 254% та електроніку – 160%.

Виробники контрафактної продукції завдають серйозної фінансової шкоди офіційним виробникам і, як результат, шкодять усій економіці. Попит на оригінальну продукцію зменшується, що змушує виробників скорочувати працівників або відмовлятися від планів розширення виробництва і зайнятості. У умовах високого рівня безробіття, яке зберігається у США протягом останніх років, виробники контрафактної продукції забирають в інших роботу.

Але підробки не тільки наносять фінансові втрати суб’єктам авторських прав, доволі часто вони загрожують здоров’ю чи безпеці споживачів. Найчастіше у США виявляють підроблені ліки – масштаби контрафактних ліків зросли на 200% за останній рік. Як правило такі ліки є підробками найновіших розробок, наприклад, у квітні виявили підробку відомих ліків Avastin, які використовують для боротьби з раком. Доволі часто такі ліки не містять критично важливих елементів. Більш того, вони можуть містити небезпечні для здоров’я складники. Загалом фармацевтичні вироби займають третє місце серед контрафактних товарів у США, а найчастіше підроблені ліки надходять з Індії та Пакистану. Розмір ринку підроблених ліків у світі сягає 75 мільярдів доларів.

Боротися з контрафактними товарами доволі важко. Часто споживачі навіть не підозрюють, що купують підроблені товари. Наприклад, за даними Торговельної палати США, 64% усіх підробок електроніки продають офіційні дилери.

Технології виробництва стрімко удосконалюються і якість підробок наближається до якості оригіналів. Розвиток інформаційних технологій дає змогу замовляти підробки в одній країні, а виготовляти їх в іншій – з меншими виробничими витратами та меншим ризиком понести покарання за порушення закону. З усіх контрафактних товарів, виявлених митною службою США у минулому році 62% надійшло з Китаю, 18% – з Гонконгу, 3% – з Індії.

Покупець не має фізичного контакту з виробником чи продавцем, а тому відстежити весь ланцюжок доволі складно. Тим ефективно користуються наприклад ті, хто хоче отримати фальшиві посвідчення особи.

«Fake ID» – доволі популярне явище серед американських підлітків. Вживання алкоголю до 21 року заборонене, а відтак не те що купити – навіть зайти в бар без посвідчення особи, де зазначений вік просто у багатьох випадках просто неможливо. Відтак існує сильна спокуса отримати фальшиве посвідчення особи, де вказаний потрібний рік народження.

На відміну від поліцейських, бармени не надто пильно придивляються до усіх захисних елементів посвідчення. І якщо колись для виготовлення фальшивого документу досить було лише сканер, кольоровий принтер та Photoshop, то в епоху глобалізації такий аматорський підхід вже застарів. Тепер підлітки заходять на веб-сайт. Завантажують свою фотографію, сплачують за послуги (приблизно 100 доларів) і через тиждень поштою отримують свій документ, який був виготовлений в Китаї промисловим способом. The Economist наводить дані опитувань студентів, згідно з яким у 2009 році мали фальшиві посвідчення 17% першокурсників і 32% старшокурсників.

Найголовніша причина існування контрафактної продукції –  це наявність попиту на підробки. Оскільки ціна товарів розкоші є дуже високою, то чимало людей не можуть дозволити їх собі купити, в той час як підробки ж як правило коштують лише 10-60% від ціни оригіналу. Інші прагнуть набути права, які формально їм не належать. І оскільки існує попит, то завжди буде існувати пропозиція на контрафактну продукцію, а відтак боротися з цим явищем доволі важко.

Диявол ховається у деталях. Як тлумачити дані української економічної статистики

Posted August 15th, 2012 at 2:53 pm (UTC+0)
2 comments

Передвиборчий період в країні характеризується тим, що будь-яка влада намагається представити стан речей кращим, ніж він є насправді. В Україні ці парламентські вибори є особливими, оскільки відбуваються в умовах монопольного становища однієї політичної сили. Чинний президент України нещодавно перетнув екватор своєї каденції, він повністю контролює уряд і парламент, а два з половиною роки – достатній термін, щоб перестати кивати на “попередників”. Тому президент та його політична сила несуть повну відповідальність за стан української економіки.

Уряд продовжує стверджувати, що в економіці все гаразд і справді – дані офіційної статистики можуть вводити необізнаного читача в оману. Так, за даними Державної служби статистики валовий внутрішній продукт у першому кварталі зріс на 2,0%, а у другому кварталі – на 3,0% у порівнянні з відповідними періодами минулого року. Звідси можна зробити хибний висновок, що загалом економіка України розвивається прискореними темпами і відповідно нема про що хвилюватися. Відтак уряд не планує змінювати свій прогноз економічного зростання, який про затвердженні державного бюджету на 2012 рік був закладений на рівні 3,9%. Натомість експерти вказують на очевидні проблеми в українській економіці.

9 серпня 2012 року у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відбувся черговий семінар з макроекономічного прогнозування, метою якого є визначення основним макроекономічних параметрів розвитку країни. Семінар організовано за сприяння Програми Розвитку ООН і в ньому взяли участь представники державних органів влади, науково-дослідних інституцій та бізнесу. Результати цього семінару були опубліковані на веб-сайті міністерства 14 серпня.

Згідно з консенсус-прогнозом оцінка зростання реального ВВП в Україні у 2012 році була знижена до 2,3%, хоча ще у квітні аналогічний прогноз становив 3,2%. Результати консенс-прогнозу представників 13 державний і недержавних організацій підкреслюють очевидну тенденцію української економіки до уповільнення. Більш того, у липні Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП з 2,5% до 2,0%.

Хоча темпи економічного зростання у першому півріччі 2012 року становили 2,5%, ситуація в економіці дуже далека від благополучної. Для того, щоб глибше зрозуміти загрози для економічного розвитку, слід проаналізувати економічне зростання в окремих галузях національної економіки.

За даними Державної служби статистики, основними рушіями економіки у першому півріччі 2012 року стали сільське господарство та роздрібна торгівля. У порівнянні з минулим роком обсяги виробництва у сільському господарстві зросли на 7,4%, а у роздрібній торгівлі – на 16%. Зростання промислового виробництва у першому півріччі становили лише 0,4%, при чому у червні обсяги виробництва у переробній промисловості зменшилася на 6% порівняно з травнем. Обсяг виробництва у металургії – найважливішій галузі української економіки – зменшився за перше півріччя на 1,5%.

Водночас за перше півріччя обсяги будівництва зменшилися на 1,9%, перевезення вантажів – на 4,2%, а перевезення пасажирів – на 4,1%.  Очевидно, що у цих галузях ефект від проведення Євро-2012 вже вичерпався.

Зростання у сільському господарстві теж має тимчасовий характер, оскільки минулорічний урожай зерна був рекордним і відповідно у цьому році він буде нижчим. У 2012 році очікується зібрати 45,3 млн тонн проти 56,7 млн тонн у 2011 році. Зараз Україна завершила збирання ранніх зернових, зібравши 25,18 млн тонн, що на 23% менше від показника 2011 року.

Фахівці Національного банку стверджують, що високий врожай 2011 року, повільне зростання споживчого попиту та незначне підвищення адміністративно регульованих послуг стримують інфляційний тиск у цьому році. За даними офіційної статистики протягом травня, червня і липня в Україні була зафіксована дефляція, тобто загальний рівень споживчих цін знижувався.  Зниження загального рівня цін знизило вартість споживчого кошика, який подешевшав з початку року на 10%. Про це повідомив заступник директора департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики і продовольства Сергій Петренко. Він також наголосив, що “таких продуктів, як олія, цукор, хліб, овочі, картопля, яйця, українці споживають в обсягах навіть більших, ніж раціональна норма споживання”.

Видно, що пан Петренко не вчив економічної теорії. Інакше він би знав, що хліб і картопля є товарами нижчої споживчої цінності, тобто такими товарами, споживання яких зростає зі зменшенням доходів. Значне споживання хліба та картоплі свідчить про те, що у людей немає грошей купувати якісніші продукти харчування.

Період дефляції чи низької інфляції не буде тривалим і цінова стабільність триватиме лише до кінця цього року, тобто до закінчення виборів. Експерти – розробники консенсус прогнозу очікують, що у 2013 році ціни на природній газ  зростуть на 37%, на теплопостачання та електроенергію – на 32%, перевезення пасажирів і вантажів – на 15%. Загалом очікується, що індекс споживчих цін зросте у 2013 році на 7,6%.

Слід зауважити, що у серпневому консенсус-прогнозі різко змінилися показники одного з ключових параметрів – ціни природного газу. Якщо у квітні 2012 року експерти сподівалися, що ціна газу у 2013 році становитиме 292,9 долари за тисячу кубометрів, то вже у серпні прогноз на 2013 рік становить 436 доларів за тисячу кубометрів. Очевидно, що безрезультатність переговорів Януковича і Путіна в Ялті (див. липневий блог ) не залишила жодної надії на зниження ціни російського газу для України.

Можна з упевненістю сказати, що після закінчення виборів українська влада намагатиметься відновити програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Умовою відновлення співпраці та одержання чергових траншів в рамках підписаної програми є підвищення цін на газ для населення. Виглядає, що уряд піде на таке підвищення, хоча зараз це заперечує.

Відновлення співпраці з МВФ також означатиме, що можливо зміниться режим валютного курсу. МВФ наполягає на гнучкому курсоутворенні, але в умовах високих цьогорічних виплат уряду вигідний теперішній фіксований курс. У наступному році можна очікувати певної девальвації, що стимулюватиме український експорт. За прогнозами експертів, середній курс у 2013 році буде 8,5 грн/ дол.

У залученні прямих іноземних інвестицій у цьому році теж не має особливо чим похвалитися. За перше півріччя 2012 року в Україну вклали 3,2 млрд доларів прямих інвестицій, що на 15,6% більше від показника за аналогічний період 2011 року (2,788 млрд дол.). Однак ці 3,224 млрд дол. – це рівно половина від обсягу 2011 року, при чому 60% з них походить з Кіпру (обсяг прямих іноземних інвестицій у минулому році становив 6,473 млрд дол.). Тобто ніякого зростання інвестицій не відбувається. Те ж стосується валового нагромадження капіталу. Ще рік тому експерти прогнозували зростання валового нагромадження капіталу на рівні 10% за рік, то тепер цей показник становить лише 0,4%.

Всі ці дані свідчать про одне – різке уповільнення економіки, а також нездатність теперішньої влади якщо б не вирішити серйозні економічні проблеми, так хоча б визнати їх існування. 

Натомість виборців знову годують обіцянками. Нещодавно віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко пообіцяв, що “у найближчі роки Україна має зробити новий ривок, досягнувши економічного зростання на рівні 5-6%. Тільки такі темпи зростання дадуть змогу суттєво підвищити зарплати, пенсії і соціальні виплати – тобто, кардинально поліпшити життя людей”. Очевидно, лозунг “Покращення життя все сьогодні” зараз більше не актуальний.

Обіцяного, як відомо, чекають до наступних виборів.

Автор

Назар Холод

Назар Холод Доктор економічних наук, співробітник Спільного наукового інституту глобальних змін.

У 2010-2011 –  аналітик Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона (Вашингтон, США). З 2000-го по 2009-ий – доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Архів

Календар

June 2017
M T W T F S S
« Nov    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930