Третього липня Президент України Віктор Янукович надіслав до Верховної ради щорічне Послання про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Згідно із змінами до українського законодавства, тепер послання Президента є основою для розробки програми діяльності Кабінету Міністрів, а також визначення пріоритетів бюджетної політики. Здавалося б, що такий вагомий документ повинен детально розглядатися і широко обговорюватися в парламенті.
Але Янукович вирішив не утруднювати себе зверненням до народних депутатів. Депутатам навіть не роздали тексту послання. Представник Президента у Верховні Раді Юрій Мірошніченко пояснив, що «враховуючи, що цей документ складається з великої кількості сторінок, його оголосити є технічно дуже важко».
Повний текст цьогорічного послання становить 256 сторінок, а минулого року було 416 сторінок. Рік тому Янукович прийшов до Верховної ради, щоб ознайомити депутатів і всю країну з основними положеннями його звернення. При тому він наголосив, що «Послання – це не лише звіт про стан справ в державі. Це в першу чергу – привід для серйозної розмови про проблеми сьогодення та перспективу нашого розвитку».
Виглядає, що цього року Янукович вже не має ні потреби, ні бажання говорити про стан прав в державі. Українці нічого не почули ні від Президента, ні від Прем’єр-міністра про вирішення проблем із безробіттям, про боротьбу з корупцією, про зарплати і пенсії, про зовнішнє становище України.
Очевидно, що Янукович не хотів наражатися на осуд опозиції, яка зіпсувала його останній виступ у Верховній раді 7 лютого.
Але Прем’єр-міністр Микола Азаров до парламенту прийшов. Ні, Азаров не сподівався послухати там виступ Президента. Натомість він провів закриту нараду з фракцією Партії Регіонів та союзниками по парламентській коаліції. Після чого парламент проголосував у другому читанні скандальний законопроект 9073 «Про засади державної мовної політики».
Питання мови ніколи не працювало на об’єднання країни, а завжди було яблуком розбрату в країні. І зараз, за чотири місяці до парламентських виборів, правляча коаліція вирішила ще раз розіграти цю карту.
Політики вкотре розіграли сценарій з пошуку штучної проблеми та її розв’язання. Штучність проблеми підтверджує те, що 95% друкованої продукції в Україні виходить російською мовою, про що заявив один із розробників законопроекту Вадим Колесніченко. Телебачення в Україні в основному російськомовне. Не існує жодних перешкод для використання російської мови.
Зрозуміло, що автори законопроекту дбають саме про російську мову і ніяку іншу. Для реалізації всіх положень закону не просто не вистачить коштів – оцінками Міністерства фінансів, видатки держави на виконання цього закону можуть становити 12-17 мільярдів гривень на рік.
Закон ухвалили в обхід регламенту, без розгляду в комітетах, без обговорення і врахування численних поправок. Український парламент давно перетворився на місце, де законність буває дуже рідко. У цьому «закритому клубі», як назвав Верховну Раду сам Янукович, все вирішує помах руки регіонала Михайла Чечетова, який «розвів опозицію як кошенят».
Опозиція закликала до протестів і оголосила про збір біля Українського дому. Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій в центральній частині міста протягом 4-9 липня. Президент Янукович знову не захотів відповідати на питання і скасував свою прес-конференцію в Українському домі.
Очевидно, що голосування за закон про мови повинно підвищити рейтинг Партії Регіонів на сході країни, де розчарування результатами правління Януковича та його союзників є дуже сильним. Однак збільшення рейтингу на кілька відсотків, очевидно, не є головним мотивом голосування за цей закон.
Закон, який практично перетворює російську мову на другу державну мову, повинен спрацювати як позитивний сигнал для Росії. Недаремно напередодні голосування цього закону в Україні перебував голова адміністрації президента Росії Сергій Іванов, який у понеділок сказав, що прийняття цього закону «піде на користь Україні і її громадянам, її людям». В російській «Независимой Газете» навіть вийшла стаття із підзаголовком «Сергій Іванов відкоректував порядок денний Верховної Ради». Вже на наступний день коаліція в українському парламенті проголосувала за законопроект про мови.
Очевидно, що Росія має особливі інтереси у мовному питанні в Україні. Росія прагне поширення свого впливу на весь пострадянський простір і мова відіграє тут ключову роль. Безрезультатність переговорів про ціну газу чітко показала, що Росія очікує подальших поступок від України і у цьому питанні.
27 червня Дмитро Медведєв, тепер вже у новому статусі прем’єр-міністра, прибув до Києва для участі в роботі міжурядового комітету з питань економічного співробітництва. Ця зустріч не увінчалася ніякими результатами, радше сторони ще раз уточнили свої позиції. Зрозуміло, що важливі рішення можуть бути прийняті тільки на зустрічі президентів двох країн, яка відбудеться 12 липня в Криму.
Що Янукович може запропонувати Путіну? Янукович очевидно буде обіцяти підписати закон про мови. Поки неясно, як це можна буде зробити, оскільки спочатку цей закон повинен підписати Голова Верховної Ради Володимир Литвин, позиція якого наразі не зовсім зрозуміла. Однак факт прийняття закону буде використано Януковичем на переговорах з Путіним. Це голосування за закон Ківалова-Колісніченка є нібито передумовою для початку переговорів про зниження ціни на газ.
Зараз Янукович вкотре витримує паузу. «Тільки після того, як я вивчу всі ці питання, я буду мати можливість висловлювати свою точку зору і, відповідно, приймати певні рішення», – заявив Президент.
Багато хто називає прийняття закону про мови другим Харківськими угодами. Голосування у Верховній Раді показало, що теперішня влада готова поставити під загрозу основи української державності та національної ідентичності заради своїх інтересів.
Про справжні наміри теперішньої української влади стане більше зрозуміло вже за тиждень, коли Янукович зустрінеться з Путіним в Ялті.
