Фінансова криза в Європі розгоряється з новою силою. Основною причиною загострення кризи є ситуація в Греції, де після парламентських виборів так і не було сформовано парламентську коаліцію. Відтак під загрозою опинилося виконання програми порятунку економіки і все частіше лунають голоси про неминучість виходу Греції із Єврозони.

Грецію лихоманить уже декілька років. Чотири роки поспіль продовжується економічний спад. Країна вже втратила п’яту частину свого ВВП. Рівень безробіття сягнув 22%, а доходи населення продовжують знижуватися.

Жорсткі заходи економії, які країна проводила для зменшення дефіциту державного бюджету та державного боргу, є недостатніми. План реформ, розроблений для Греції Європейською Комісією, Європейським центральним банком та Міжнародним валютним фондом  (ці три організації часто просто називають «трійкою») передбачає подальші суворі заходи економії.

Однак Греція вже втомилася жити в режимі постійної економії  і саме тому дедалі більше греків виступає проти вимог подальшого урізання видатків. У цьому прагненні вони не одинокі: новообраний президент Франції Франсуа Олланд також виграв вибори, наголошуючи на необхідності заміни режиму економії на режим стимулювання економіки.

Ставлення греків до шляхів виходу з кризи проявилося на парламентських виборах 6-го травня. Перше місце зайняла партія «Нова демократія», друге  – ліворадикальна партія «Сіріза», а на третьому опинився Загальногрецький соціалістичний рух («ПАСОК»).

«Сіріза» виступає категорично проти вже узгодженої програми порятунку Греції і наполягає на відміні режиму економії. Партії, які підтримували програму економії, різко втратили підтримку виборців.
Незважаючи на тривалі та інтенсивні переговори, партії  так і не змогли сформувати коаліцію для формування нового уряду. Принциповою відмінністю у позиціях партій є ставлення до плану реформ в економіці, які був розроблений «трійкою». Саме тому Греція буде проводити повторні вибори 17-го червня, а до того не зможе отримати другий пакет фінансової допомоги в розмірі 130 млрд євро.

Після провалу переговорів про створення коаліції загрози виходу Греції із Єврозони зростають з кожним днем. Цілком ймовірно, що на нових виборах у червні противники режиму економії можуть отримати навіть більше голосів, ніж вони мали за результатами виборів 6-го травня. Відтак експерти вважають, що червневі вибори будуть одночасно і референдумом про майбутнє євро в Греції.

Спочатку у Європі не допускали, що Греція може вийти зі Єврозони. До певної міри це була навіть заборонена тема. Потім в ЄС почали говорити, що Греція залишиться із спільною європейською валютою, але треба готуватися до гіршого. Тепер дедалі частіше лунають заклики (іноді доволі впливових економістів), що вихід Греції з Єврозони є неминучим і водночас навіть бажаним для відновлення економічного зростання у цій країні.

Не можна сказати, що греки хочуть вийти із Єврозони (проти цього виступає близько  75% населення), але водночас побоюються такого розвитку подій. Відмова від євро та повернення до драхми може потягнути за собою замороження депозитів, практично неминучим є дефолт і наступну девальвацію національної валюти. За останні кілька днів греки забрали з банків більше мільярда євро, а з початку 2010-го року і дотепер ця сума становить приблизно 60 мрлд євро.

Аналітики побоюються, що вихід Греції з монетарного союзу різко загострить  проблеми в інших країнах ЄС. Хоча Греція виробляє лише 2% європейського ВВП, такий тектонічний зсув на європейському континенті похитне фінансову стабільність багатьох економічних суб’єктів.  За оцінками міжнародних фінансових інституцій, вихід Греції з Єврозони може завдати збитків на астрономічну суму в 1 трильйон євро.

Відверто кажучи, в Європі відсутній будь-який алгоритм виходу якоїсь країни із зони євро. Тепер настав час для активної підготовки до такого сценарію. Як висловився відомий економіст Нуель Рубіні, ситуацію з Грецією можна порівняти з невдалим шлюбом: слід мати правила для цивілізованого розлучення, що зробить зробити процес роз’єднання менш витратним.

Поки що важко сказати, як будуть розвиватися події в Єврозоні. Жодна із країн чи інституцій не зацікавлена у виході Греції із зони євро. Майбутнє визначать червневі вибори і грецькі партії змушені будуть шукати компроміс заради порятунку країни.

Одне можна сказати вже зараз з упевненістю, що загострення кризи в Європі негативно відбивається на світовій економіці, включаючи і економіку України.

Організація економічної співпраці і розвитку вважає, що криза в Єврозоні лишається єдиним найбільшим ризиком для світової економіки. Найбільш відчутним наслідком цієї кризи є уповільнення економічного зростання в ЄС. Після падіння загальноєвропейського ВВП на 4,3% у 2009 році, економічне зростання було доволі кволим у двох наступних роках (2,0% у 2010 р. і  1,5% у 2011 р.). У першому кварталі 2012 року економічне зростання у Єврозоні становило нуль відсотків.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) висловив занепокоєння впливом європейської кризи на українську економіку. «Економіка України дуже піддається впливу Єврозони. Події в ЄС будуть залишатися важливим фактором для зростання країни та економічної стабільності в найближчі місяці», – йдеться в оновленій оцінці економічних перспектив країн регіону ЄБРР.

Приблизно четверта частина усього експорту України припадає на країни ЄС. За перший квартал 2012 року експорт до країн ЄС зменшився майже на 10% порівняно з першим кварталом 2011 року.  Відсутність економічного зростання в ЄС і в подальшому буде гальмувати український експорт, водночас ціни на сировину, в тому числі і метали, знижуються.

У випадку погіршення ситуації в Греції та можливої ланцюгової реакції в інших європейських країнах негативний вплив на українську економіку буде ще відчутнішим.