Друга половина травня – час вручення дипломів в американських університетах. Щасливі випускники покидають свої alma mater. Ненадовго студентські містечка спорожніють, щоб знову наповнитися життям наприкінці серпня. Однак радість закінчення університету для багатьох колишніх студентів затьмарюється реаліями пошуку роботи та необхідністю виплачувати борг за позиками на навчання.

Ситуація на ринку праці зараз є доволі несприятливою для тих, хто починає шукати роботу. Рівень безробіття у США залишається досить високим. До початку кризи рівень безробіття становив 6,5% у жовтні 2008 року, а вже в жовтні 2009 року підскочив до 10%. З того часу рівень безробіття поступово знижується, але все ще становить 8,1%.

Криза найсильніше вдарила по тих, хто не має високої кваліфікації. Навіть в умовах відновлення економічного зростання таким працівникам непросто знайти роботу. Однак наявність вищої освіти суттєво підвищує можливості на ринку праці.

Існує пряма залежність – що вища освіта, то вищі шанси знайти роботу.

Так, за даними Бюро статистики праці США існує пряма залежність між рівнем освіти та участю у робочій силі і обернена – між рівнем освіти та рівнем безробіття.

Середній показник участі у робочій силі для осіб у віці 25-65 років, які не мають середньої освіти становить 63%, з середньою освітою – 76%, з вищою освітою – 86%.  Рівень безробіття серед осіб, які не мають середньої освіти становить 14,1%, з середньою освітою – 9,4, зі ступенем бакалавра – 4,9%, магістра – 3,6%.

Якщо аналізувати ситуацію з пошуком роботи тих, хто щойно закінчили школу чи коледж, то ситуація виглядає ще більш разючою. Як показує дослідження Центру освіти і робочої сили Джорджтаунівського університету, рівень безробіття серед бакалаврів, які щойно закінчили коледж, становить 8,9%, серед випускників середніх шкіл – 22,9%, а серед тих, хто щойно залишив навчання в школі і шукає роботу – 31,5%.
Радісне піднесення з приводу закінчення університету швидко проходить і настають робочі будні.

Нагальність пошуку роботи для колишніх студентів зумовлюється тим, що більшість з них мають дуже суттєві борги, які виникли через необхідність брати позики для фінансування своєї освіти.

Американська вища освіта вважається по праву однією з найкращих в світі; водночас вона є дуже дорогою.

Вартість навчання в 4,5 тисячах університетів та коледжів США суттєво відрізняється. Приватні вузи приблизно удвічі дорожчі ніж державні. Державні університети фінансуються з бюджету конкретного штату і студенти, які проживають у тому ж штаті, можуть мати 50%-ву знижку при оплаті за навчання. Крім самої вартості навчання слід також враховувати вартість оренди житла, медичне страхування, харчування, книги тощо. Додатково слід враховувати престижність вузу – вартість навчання в Гарварді (приблизно 60 тисяч доларів на рік) у рази перевищує вартість навчання у провінційному державному коледжі.

Згідно з даними Національного центру статистики освіти середня загальна вартість навчання у державному університеті на 4-х річній програмі бакалаврату коштувала у 2010 році приблизно 15 тисяч доларів на рік, а в приватному – трохи більше 32 тисяч. За чотири роки студент повинен заплатити 60 тисяч доларів за навчання у державному вузі, або 130 тисячі – у приватному.

Звичайно, існують програми фінансової допомоги – як державної, так і на рівні університету, різноманітні приватні стипендії та гранти. Відтак реальна вартість навчання приблизно наполовину нижча від вказаних сум. Але вартість освіти стрімко зростає – за останні десять років вартість навчання у постійних цінах зросла у державних вузах на 77%, а у приватних – на 134%.

Доволі часто єдиним можливим джерелом фінансування освіти стає позика від федерального уряду. Щороку американські студенти отримують більш ніж 100 мільярдів доларів у вигляді федеральних позик на навчання.

У свої передвиборчій програмі чинний президент США Барак Обама наголошує, що вища освіта повинна залишатися доступною для рядових американців. Восени 2011 року президент США оголосив, що студенти сплачуватимуть борги за кредитами за навчання у розмірі 10% їхніх доходів протягом 20 років, після чого несплачений борг анулюється.

Обама також запропонував програму утримання процентних ставок для кредитів на освіту на попередньому низькому рівні. Протягом останніх чотирьох років процентна ставка становила 3,4%, а з 1 липня цього року може зрости до 6,8% і для восьми мільйонів студентів це буде додатковим фінансовим тягарем. Обама запропонував надалі компенсувати різницю з державного бюджету, що коштуватиме державі шість мільярдів доларів на рік і зараз це питання перебуває на розгляді в Конгресі.

Зменшення вартості кредитів на освіту, на думку Обами, повинно стимулювати американців і в подальшому намагатися отримати вищу освіту. Ініціативу Обами несподівано підтримав республіканець Мітт Ромні, який стане кандидатом в президенти від Республіканської партії. Це одна із небагатьох ініціатив демократів, яка отримала підтримку республіканців і відмінності в позиціях цих партій щодо освіти полягають лише у тому, з якого джерела слід фінансувати субсидування студентських позик.

Приблизно дві третини студентів закінчують своє навчання в коледжах, маючи борг за кредитами на навчання, а середній розмір якого після закінчення бакалаврату становить 23 тисячі доларів.

Зрозуміло, що випускники престижних приватних університетів платили значно більше за свою освіту:  борг у розмірі ста тисяч доларів для випускника приватного вузу не є чимось надзвичайним. Лише кожен десятий випускник бакалаврату продовжує навчання на магістерській програмі – всі інші починають трудове життя. Загалом заборгованість за усіма студентськими позиками у США перевищила заборгованість за кредитними картками і зараз становить 870 мільярдів доларів. Прогнозується, що до кінця 2012 року ця заборгованість перевищить 1 трильйон доларів.

Незважаючи на високу вартість вищої освіти у США, основним стимулом до навчання є значна віддача від інвестицій в освіту. Існує пряма залежність між освітою та доходом працівника. За даними Бюро статистики праці США у 2011 році особа з незакінченою середньою освітою отримувала 450 доларів на тиждень, із закінченою середньою освітою – 638 доларів, зі ступенем бакалавра  – 1053, а зі ступенем магістра – 1263 долара на тиждень.

Тому прагнення здобувати вищу освіту в американців є дуже сильним. І не тільки в американців. Високий рівень життя та можливості заробітків завжди приваблювали іммігрантів.

За даним Бюро статистики праці США, у складі американської робочої сили є 16%, або 24,4 мільйона, осіб, народжених поза межами США. З них приблизно половина є вихідцями із Латинської Америки, більш ніж п’яту частину становлять вихідці з Азії.

Медіанний тижневий дохід працівників, народжених поза межами США, є нижчий, ніж тих, хто народився тут (609 доларів проти 780). Одним з найголовніших чинників такої різниці в оплаті праці є освіта.

У 2011 році 26% працівників, народжених поза межами США, не закінчили навіть середньої школи на відміну від лише 5,3% тих, хто народився в США. Однак різниця у доходах між цими двома група практично зникає, якщо розглядати лише тих, хто має магістерський ступінь (1148 проти 1151 долара в тиждень).
Відтак випускники американських університетів повинні конкурувати не тільки зі своїми однокурсниками, але й із іноземцями, які приїжджають США.

За останнє десятиліття чимало робочих місць у США було втрачено через аутсорсинг.

Роботу, на яку колись могли претендувати американців, тепер виконують в Китаї, Індії чи інших країнах світу, де робоча сила є не менш освіченою.  Журнал The Economist наводить дані з Chronicle of Higher Education, згідно з якими кількість студентів у США зросла на 22% між 1990 і 2007 роками. У той же час кількість студентів у Європі збільшилася на 74%, в Латинській Америці – на 144%, а в Азії – на 203%. Протягом останнього десятиліття, за даними Wall Street Journal, американські компанії за допомогою аутсорсингу створили 2,4 мільйона робочих місць за кордоном.

Незважаючи на загрози для американського ринку праці, які несуть глобалізація та автоматизація, престижність вищої освіти в США залишається на високому рівні.

Кількість студентів, які отримують вищу освіту, стрімко зростає. Так, між 1989 та 1999 роками кількість студентів у США зросла на 9%, а між 1999 та 2009 роками – на 38%, з 14,8 мільйонів до 20,4 мільйонів студентів.

Освіта відіграє важливу роль у вертикальній мобільності і є запорукою економічного розвитку країни. Сполучені Штати докладають значних зусиль аби залишатися лідером у сучасному світі і розвиток людського капіталу відіграє тут провідну роль.