Питання підвищення ціни на газ для населення завжди було важким та політизованим, однак альтернативи для цього кроку не існує. На жаль, так само і з пенсійною реформою, уряд відверто не говорить про свої плани.

4-го квітня 2012-го року Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента України, виступила із доповіддю у Фонді Карнегі про успіхи економічних реформ в Україні. Відповідаючи на запитання про реформи в енергетичній галузі, Акімова заявила, що підвищення цін на газ для населення України є неминучим, і лише питання часу, коли це станеться. Підвищення цін на газ для населення необхідно для відновлення програми співпраці з МВФ.

Як відомо, на початку минулого року МФВ призупинив надання кредитів Україні через невиконання українською владою взятих на себе зобов’язань. З того часу українська можновладці всіляко намагалися переконати фонд відновити співпрацю, однак навчений гірким досвідом МВФ не збирається відновлювати програму, спираючись лише на обіцянки. МВФ чітко вимагає конкретних дій.

14 березня віце-прем’єр Сергій Тігіпко визнав, що переговори між Україною та Міжнародним валютним фондом зайшли в глухий кут. За словами Тігіпка, найголовніше питання, що стоїть на порядку денному – це підняття тарифів.  І зараз схоже, що українська влада готова до підвищення цін на газ заради чергових кредитів МВФ.

За словами  віце-прем’єра Хорошковського, Україна розробляє план поступового підвищення внутрішніх цін на газ, що є умовою відновлення кредитів МВФ. Водночас Хорошковський уточнив, що  «При всій повазі до програми МВФ, ми все одно дивимося на наслідки для розвитку нашої держави. Без проведення цієї попередньої роботи ми просто прийдемо до неплатежів і соціального невдоволення».

Отже, українська влада готується до підвищення ціни на газ для населення і схоже, що лише Президент Віктор Янукович не в курсі цих планів. На зустрічі з видатними жінками 6 березня він заявив, що «вимоги Міжнародного валютного фонду підняти на 50% ціну на газ для населення для нас є неприйнятними, і ми на це не погодилися і ніколи не погодимося».

Тут президент лукавить. Положення про підвищення цін на газ було закладено в Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яку Янукович проголосив у червні 2010 року. У розділі про реформу нафтогазової промисловості вказано, що слід здійснити «планомірне приведення тарифів на природний газ для споживачів до економічно обґрунтованого рівня».

Міжнародному валютному фонду уряд також обіцяв підвищити ціни на газ для населення. У Меморандумі про економічну та фінансову політику, надісланому до МФВ у липні 2010 року Азаров обіцяв таке: «Додаткове підвищення ціни на газ буде необхідним для того, щоб встановити єдину для усіх споживачів ціну на газ, паритетну з цінами на імпортований газ… З цією метою додаткове 50 відсоткове підвищення ціни на газ для населення та підприємств ТКЕ має вступити у дію у квітні 2011 року. Ціни на газ для населення та підприємств ТКЕ продовжуватимуть підвищуватися щопівроку, допоки не буде досягнуто паритету між рівнем цін на газ на внутрішньому ринку та на імпортований газ». Тому Янукович явно обманює виборців, коли каже що не погоджувався на підвищення цін на газ.

Так само президент не говорить і про майбутні плани. Уряд готується до підвищення цін на газ, але знову робить вигляд, що це станеться нескоро (подібна ситуація була і з пенсійною реформою, коли Азаров заявляв, що уряд не збирається підвищувати пенсійний вік). За словами президента, «спочатку треба підвищити доходи населення, а потім збільшувати ціни». Водночас Янукович не уточнив, коли це станеться.

Однак інші урядовці були більш конкретними.

Після свого візиту до Вашингтону для переговорів з МВФ, віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявив 26 січня, що «Це чітка наша позиція – до виборів, і цього року ми цього не робитимемо… Ніякого підвищення тарифів, ніякого збільшення виплат за комунальними послугами не повинно бути цього року». «Для того, щоб розгорнути достатньо серйозну програму з енергозбереження, з кредитування населення під програми енергозбереження, нам потрібно, приблизно, 5-7 місяців. Якщо ми це зробимо, то тільки після цього ми можемо робити якісь кроки (з підвищення тарифів)», – сказав Тігіпко.

Відтак можна очікувати, що підвищення цін на газ відбудеться відразу після парламентських виборів, призначених на 28 жовтня 2012 року.

Підвищення цін на газ слід проводити, починаючи із завершення опалювального сезону. Це дозволило б психологічно підготувати населення до вищих цін і що більш важливо – відпрацювати ефективні програми адресної допомоги. Минулої весни уряд цього не зробив, сподіваючись домовитися з Росією про дешевший газ. Однак Росія чітко дала зрозуміти, що Україна не отримає дешевого газу без суттєвих економічних або / та політичних поступок.  Цієї весни внутрішньополітичні мотиви стали важливішими і Україна знову втрачає час, відтягуючи із проведенням реформ у енергетичному секторі.

Зараз МВФ вимагає наполягає на необхідності підвищення ціни на газ для населення України на 30% і для підприємств комунальної теплової енергетики на 58%. Крім того, за словами представника МВФ в Україні Макса Альєра «уряд має оголосити про графік подальшого 20-відсоткового підвищення тарифів на газ, яке відбуватиметься один раз на півроку, до часу, поки не буде забезпечене повне відшкодування вартості ресурсу».

Вимагаючи підвищити ціни на газ для населення з метою вирівнювання внутрішніх та імпортних цін, МВФ у той же час наполегливо рекомендує уряду України реформувати існуючу систему соціальної допомоги. Зараз основну частину субсидій отримують домогосподарства з великими доходами і склалася парадоксальна ситуація – чим більше газу споживає домогосподарство, то вищою є субсидія. Водночас МВФ виступає проти загальних субсидій для всього населення, вважаючи що цільову допомогу повинні отримувати лише найбідніші.

Водночас деякі українські фахівці вважають, що просте підвищення цін для населення без реформування усієї енергетичної галузі не матиме позитивних результатів. Енергетична галузь України є неефективною, непрозорою і корумпованою. Американський експерт з енергетики Едвард Чоу навіть заявив на слуханнях в Сенаті США, що «якщо б ви хотіли побудувати енергетичну систему, оптимізовану для корупції, то ця система була б дуже подібною до української».

Достатньо лише загадати, як у травні 2011 р. дочірне підприємство Нафтагазу за бурову вишку заплатило 400 млн доларів замість ринкової ціни 250 млн дол. Або як у червні 2011 року Верховна Рада України ухвалила закон, а Янукович його підписав, згідно з яким було списано борги паливно-енергетичного комплексу на суму понад 24 млрд грн. Або як зараз бюджетні організації купують газ за ціною 700 дол за тисячу кубометрів.

І навіть перспектива підвищення цін для населення, що очевидно буде доволі болючим заходом для більшості населення, не може змусити чиновників хоча б трохи подумати про народ.

6 квітня 2012 року у Верховній раді зареєстрований законопроект №10305, яким Міністерство енергетики та вугільної промисловості пропонує вивести зі сфери дії закону «Про здійснення державних закупівель» операції із закупівлі та реалізації природного газу. У разі прийняття цього законопроекту Нафтогаз не буде більше зобов’язаний публікувати суми угод із закупівлі природного газу. Ми більше не дізнаємося, хто скільки платить і за що. Енергетична галузь ще більше покриється мороком.

У пояснювальній записці до вказано, що «Законопроект не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи. Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю».

У цій цитаті з пояснювальної записки відображена вся квінтесенція роботи теперішньої влади. Обговорювати немає чого – просто готуйтеся платити більше.