Через шість місяців Америка вибиратиме свого 45-го президента. Барак Обама ще у квітні оголосив про свій намір знову балотуватися на найвищий пост Сполучених Штатів Америки. Натомість представник від Республіканської партії визначився лише недавно.
Із початкових 9-и претендентів на участь у виборах від Республіканської партії вже в лютому 2012-го року залишилося лише четверо. Один із кандидатів на номінацію від Республіканської партії – Рік Санторум – заявив про припинення своєї кампанії 10-го квітня, виборовши на той час в 3,5 рази меншу кількість делегатів ніж Мітт Ромні. Інший претендент від республіканців – Ньют Ґінґрич минулого тижня оголосив, що планує припинити свою кампанію після того, як програв праймеріз в п’яти штатах, а бюджет його кампанії має дефіцит в 4,3 млн доларів. І хоча Рон Пол, кандидат з найнижчою підтримкою, ще продовжує свою кампанію, ні в кого вже більше не виникає сумнівів, що саме Мітт Ромні буде суперником Барака Обами на президентських виборах у листопаді 2012-го року. Сам Ромні почав готуватися до цієї кампанії відразу після президентських виборів у 2008-му році.
Основним питанням, навколо якого буде відбуватися абсолютна більшість усіх дискусій в цій президентській кампанії, є стан американської економіки.
Обама, який прийняв присягу 20-го січня 2009-го року, заступив на пост президента у один з найгірших періодів в економічній історії США. Велика світова рецесія, яка розпочалася в грудні 2007-го року, нанесла відчутний удар по Сполучених Штатах.
Внутрішній валовий продукт зменшився на 0,3% у 2008-му р. і на 3,5% у 2009-му р. Із 2010-го р. економічне зростання відновилося, але темпи зростання є нестабільними. У 2010-му р. ВВП зріс на 3,0%, а у 2011-му році – лише на 1,5%.
Рівень безробіття, який зберігався на рівні 4,5% упродовж тривалого періоду часу, різко виріс до більш як 9% в середині 2009-го року. Пік безробіття припав на четвертий квартал 2009 року (10,0%) і з того часу знижується, але все ще є дуже високим і зараз становить 8,2%.
Середній рівень доходу американських домогосподарств все ще нижчий, ніж він був до кризи. Наслідки кризи на ринку нерухомості не подолані і внаслідок падіння цін на нерухомість кожна п’ята американська сім’я, яка має іпотечний кредит, має виплачувати більше, ніж зараз коштують їхні будинки.
Національний борг США збільшився із 10,5 трильйонів доларів у січні 2009-го року до астрономічної суми в 15,7 трлн. доларів у травні 2012-го року.
І нарешті, ціна бензину різко зросла з 2,1 долара за галон в січні 2009-го року до 3,9 долара у квітні 2012-го року (галон дорівнює 3,785 літра; з 0,55 долара за літр до 1,03 долара за літр).
Обидві партії активно використовують дані економічної статистики у передвиборчій боротьбі. Республіканці покладають відповідальність за поганий стан економіки на Обаму, натомість демократи вважають, що Обама успадкував цю економіку від свого попередника – Джорджа Буша молодшого, а республіканська більшість в Конгресі всіляко перешкоджає ініціативам президента.
Адміністрація Обами доклала значних зусиль для подолання наслідків фінансової та економічної кризи. В лютому 2009-го року Обама підписав Закон про відновлення американської економіки (The American Recovery and Reinvestment Act of 2009), згідно з яким 787 мрлд доларів було виділено на програми стимулювання економіки. Уряд підтримав великих автовиробників, що дозволило зберегти автомобільну промисловість. Обама також ініціював проведення реформи охорони здоров’я, що суттєво покращило становище вразливих верств населення.
Зараз можна назвати кілька ключових відмінностей між позиціями Барака Обами і Мітта Ромні. До таких можна віднести принципово відмінне бачення податкової політики, енергетичної політики та системи соціального забезпечення і охорони здоров’я.
Адміністрація Обами послідовно виступає за ліквідацію податкових пільг для багатих та закликає платити їх «справедливу частку». Ті, хто заробляє більше 250 тисяч доларів в рік, на думку Обами, повинні платити більше податків. Президент часто посилається на «правило Баффета», відомого американського інвестора і мільйонера, який висловив здивування і обурення тим, що він платить меншу частку податків, ніж його секретар. Відтак Обама вважає, що багаті повинні платити більше податків і намагається перекрити податкові лазівки. Ставка податку для мільйонерів, на думку Обами, повинні становити мінімум 30%. Граничні податкові ставки на особисті доходи повинні зрости з теперішніх 33% і 35% до 36% і 39,6%. Ставки податків на доходи з приросту капіталу повинні зрости з 15% до 20%, а дивіденди повинні оподатковуватися як звичайні доходи.
Позиція республіканців радикально відрізняється від пропозицій Обами. Республіканська партія категорично виступає проти будь-якого підвищення податків. Більш того, Ромні заявив, що у разі обрання його президентом, він зменшить податок на прибуток корпорацій з 35% до 25%. Всі ставки особистих податків будуть пропорційно зменшені на 20%; максимальна податкова ставка становитиме 28%. Дивіденди та доходи з приросту капіталу не повинні оподатковуватися для осіб з доходами нижче 200 тис. доларів на рік.
Зміни в податковій системі неминуче вимагають коригування державних видатків. На думку Обами, видатки федерального уряду повинні становити 22,2% ВВП у 2017-му році (кінець президентського терміну). Мітт Ромні вважає, що видатки є надміру роздутими і їх потрібно зменшити до менш ніж 20% ВВП. Ромні переконаний, що він зможе забезпечити збалансований бюджет, хоча чимало економістів скептично ставляться до цих заяв.
Позиції демократів та республіканців в енергетичній політиці також разюче відрізняються. Демократи послідовно відстоюють диверсифікацію постачання енергоносіїв до країни. Адміністрація Обами також докладає значних зусиль для підвищення енергоефективності, енергозбереження та розробки відновлювальних джерел енергії. Наприклад, Обама домовився з автовиробниками, що до 2025 року всі легкові автомобілі повинні подвоїти ефективність використання палива з теперішніх 27,3 милі на галон пального до 54,3 милі на галон (з 8,6 л на 100 км до 4,3 л/100 км). Суттєву роль відіграють питання захисту довкілля, що різко загострилися після аварії на нафтовій буровій платформі в Мексиканській затоці два роки тому.
Республіканці натомість наголошують на необхідності збільшення видобутку енергоносіїв на території США з метою підвищення енергетичної безпеки та зменшення залежності від поставок нафти з інших країн. Вони вважають, що побоювання щодо екологічних наслідків є надмірно перебільшеними, а завищені екологічні вимоги (особливо багато критики отримує Агентство із захисту довкілля) суттєво гальмують розвиток економіки. Республіканці вказують, що саме завдяки розробці власних запасів енергоносіїв, особливо сланцевого газу, ціна природного газу в США є найнижчою за останніх 10 років. У березні 2012-го року ціна газу становила 72 дол. за тисячу кубометрів, хоча ще в червні 2008 р. вона була на рівні 457 дол. за тисячу кубів.
І нарешті, суттєво відмінними є позиції демократів і республіканців стосовно соціального захисту. В березні 2010-го року Обама підписав Закон про захист пацієнтів та доступне медичне забезпечення (Patient Protection and Affordable Care Act, який часто називають Obamacare). Згідно з цим законом, страхові компанії більше не зможуть відмовляти в отриманні нових страхових полісів пацієнтам з хронічними хворобами, зобов’язані пояснювати будь-яке підвищення страхових внесків, а також забезпечувати для жінок безкоштовні мамограми та протизаплідні засоби. 32 мільйони американців вперше в своєму житті можуть дозволити собі медичне страхування і близько 95% осіб молодших за 65 років будуть мати медичні страховки. Ті, хто не має медичного страхового полісу, будуть платити штрафи.
Республіканці виступають категорично проти цих реформ. На їхню думку, уряд надмірно втручається в економіку і в особисте життя людей. Закон про доступне медичне забезпечення фактично зобов’язує людей купувати страхові поліси. Як висловився один з коментаторів, з такими соціалістичними замашками уряд скоро буде вказувати, яку капусту купувати в магазині. Зараз конституційність Закону про захист пацієнтів та доступне медичне забезпечення розглядає Верховний суд США. Очікується,що Верховний суд винесе своє рішення щодо реформи охорони здоров’я в червні 2012-го р. Ромні оголосив, що у разі його обрання на посаду президента, він скасує реформу охорони здоров’я.
Обидва табори мають видатних економічних консультантів. Головним радником Обами з економічних питань є Алан Крюгер з Прінстонського університету. Радниками Мітта Ромні є Глен Габбард, декан бізнес-школи Колумбійського університету та Грегорі Манків, професор Гарвардського університету з українським корінням (обидва економісти є авторами популярних підручників, які перекладені українською мовою).
Однак боротьба між демократами і республіканцями переросла у щось значно більше, ніж просто відмінні погляди на економічну політику. Республіканці все більше зміщуються вправо на політичній карті країни і все менш готові йти на компроміси. Яскравим прикладом такої поведінки став провал роботи «суперкомітету», який був створений Конгресом за ініціативою Білого дому. Цей двопартійний комітет мав виробити рекомендації щодо зменшення державного боргу на 1,5 трлн доларів протягом наступних 10 років. Жодної домовленості так і не було досягнуто через небажання республіканців йти на компроміси. Така поведінка представників Республіканської партії дала підстави деяким авторитетним незалежним аналітикам стверджувати, що «республіканці є більш лояльними до своєї партії, ніж до країни».
З початку внутрішньопартійних виборів для номінації кандидата в президенти від Республіканської партії усі претенденти доволі гостро критикували один одного. Однак коли постає питання кого підтримувати на виборах – представника своєї партії чи Обаму, колишні конкуренти беззаперечно обирають однопартійця.
До остаточного визначення з кандидатурою на президентські вибори, претенденти на номінацію були змушені як дискувати між собою, так і критикувати президента Обаму. Тепер, коли Мітт Ромні стає єдиним кандидатом від республіканців, слід очікувати значно інтенсивніших дебатів з демократами. Поки що Обама незначно випереджує Ромні (47% проти 44% у квітні), але поганий стан економіки зараз грає на користь Ромні. Передвиборча боротьба лише розпочинається.
4 responses to “Економіка є головним питанням у президентській кампанії в Сполучених Штатах”
З метою впорядкування ринкових відносин на світовому ринку триває впровадження енергетичного еквіваленту (консолідація вартості кіловатгодини будь якої енергії, що має споживчу цінність, включно з харчовою цінністю, та коректування вартості по волатильності купівельної спроможності грошових одиниць). Впровадження такої цінової політики дає шанс США подолати економічні проблеми, включно з погашенням держборгу, та узгодженням економіки з екологією. З 2013 року на ринок впроваджуватиметься безпаливна технологія на транспорті та в побутовому і спеціальному енергозабезпеченні. Невиконання США рекомендацій що до такого впорядкування внутрішнього енергоринку приведе до ембарго на впровадження такої технології в економіку та озброення США. Нові кандидати в Президенти не ознайомлені з такою інформацією і можуть “наламати дров” слідуючою хвилею політичного популізму.
Вам не здається дивним, що у “аналітика міжнародної економіки” не виникло ніяких питань після такого коментаря?:)
А яке відношення має цей коментар до статті?
Пряме відношення. Визначає якість дискусій навколо форсайту економіки США. Ніхто із кандидатів не пропонує кардинальних заходів що до покращення управління економікою.