Передвиборчий період в країні характеризується тим, що будь-яка влада намагається представити стан речей кращим, ніж він є насправді. В Україні ці парламентські вибори є особливими, оскільки відбуваються в умовах монопольного становища однієї політичної сили. Чинний президент України нещодавно перетнув екватор своєї каденції, він повністю контролює уряд і парламент, а два з половиною роки – достатній термін, щоб перестати кивати на “попередників”. Тому президент та його політична сила несуть повну відповідальність за стан української економіки.
Уряд продовжує стверджувати, що в економіці все гаразд і справді – дані офіційної статистики можуть вводити необізнаного читача в оману. Так, за даними Державної служби статистики валовий внутрішній продукт у першому кварталі зріс на 2,0%, а у другому кварталі – на 3,0% у порівнянні з відповідними періодами минулого року. Звідси можна зробити хибний висновок, що загалом економіка України розвивається прискореними темпами і відповідно нема про що хвилюватися. Відтак уряд не планує змінювати свій прогноз економічного зростання, який про затвердженні державного бюджету на 2012 рік був закладений на рівні 3,9%. Натомість експерти вказують на очевидні проблеми в українській економіці.
9 серпня 2012 року у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відбувся черговий семінар з макроекономічного прогнозування, метою якого є визначення основним макроекономічних параметрів розвитку країни. Семінар організовано за сприяння Програми Розвитку ООН і в ньому взяли участь представники державних органів влади, науково-дослідних інституцій та бізнесу. Результати цього семінару були опубліковані на веб-сайті міністерства 14 серпня.
Згідно з консенсус-прогнозом оцінка зростання реального ВВП в Україні у 2012 році була знижена до 2,3%, хоча ще у квітні аналогічний прогноз становив 3,2%. Результати консенс-прогнозу представників 13 державний і недержавних організацій підкреслюють очевидну тенденцію української економіки до уповільнення. Більш того, у липні Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП з 2,5% до 2,0%.
Хоча темпи економічного зростання у першому півріччі 2012 року становили 2,5%, ситуація в економіці дуже далека від благополучної. Для того, щоб глибше зрозуміти загрози для економічного розвитку, слід проаналізувати економічне зростання в окремих галузях національної економіки.
За даними Державної служби статистики, основними рушіями економіки у першому півріччі 2012 року стали сільське господарство та роздрібна торгівля. У порівнянні з минулим роком обсяги виробництва у сільському господарстві зросли на 7,4%, а у роздрібній торгівлі – на 16%. Зростання промислового виробництва у першому півріччі становили лише 0,4%, при чому у червні обсяги виробництва у переробній промисловості зменшилася на 6% порівняно з травнем. Обсяг виробництва у металургії – найважливішій галузі української економіки – зменшився за перше півріччя на 1,5%.
Водночас за перше півріччя обсяги будівництва зменшилися на 1,9%, перевезення вантажів – на 4,2%, а перевезення пасажирів – на 4,1%. Очевидно, що у цих галузях ефект від проведення Євро-2012 вже вичерпався.
Зростання у сільському господарстві теж має тимчасовий характер, оскільки минулорічний урожай зерна був рекордним і відповідно у цьому році він буде нижчим. У 2012 році очікується зібрати 45,3 млн тонн проти 56,7 млн тонн у 2011 році. Зараз Україна завершила збирання ранніх зернових, зібравши 25,18 млн тонн, що на 23% менше від показника 2011 року.
Фахівці Національного банку стверджують, що високий врожай 2011 року, повільне зростання споживчого попиту та незначне підвищення адміністративно регульованих послуг стримують інфляційний тиск у цьому році. За даними офіційної статистики протягом травня, червня і липня в Україні була зафіксована дефляція, тобто загальний рівень споживчих цін знижувався. Зниження загального рівня цін знизило вартість споживчого кошика, який подешевшав з початку року на 10%. Про це повідомив заступник директора департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики і продовольства Сергій Петренко. Він також наголосив, що “таких продуктів, як олія, цукор, хліб, овочі, картопля, яйця, українці споживають в обсягах навіть більших, ніж раціональна норма споживання”.
Видно, що пан Петренко не вчив економічної теорії. Інакше він би знав, що хліб і картопля є товарами нижчої споживчої цінності, тобто такими товарами, споживання яких зростає зі зменшенням доходів. Значне споживання хліба та картоплі свідчить про те, що у людей немає грошей купувати якісніші продукти харчування.
Період дефляції чи низької інфляції не буде тривалим і цінова стабільність триватиме лише до кінця цього року, тобто до закінчення виборів. Експерти – розробники консенсус прогнозу очікують, що у 2013 році ціни на природній газ зростуть на 37%, на теплопостачання та електроенергію – на 32%, перевезення пасажирів і вантажів – на 15%. Загалом очікується, що індекс споживчих цін зросте у 2013 році на 7,6%.
Слід зауважити, що у серпневому консенсус-прогнозі різко змінилися показники одного з ключових параметрів – ціни природного газу. Якщо у квітні 2012 року експерти сподівалися, що ціна газу у 2013 році становитиме 292,9 долари за тисячу кубометрів, то вже у серпні прогноз на 2013 рік становить 436 доларів за тисячу кубометрів. Очевидно, що безрезультатність переговорів Януковича і Путіна в Ялті (див. липневий блог ) не залишила жодної надії на зниження ціни російського газу для України.
Можна з упевненістю сказати, що після закінчення виборів українська влада намагатиметься відновити програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Умовою відновлення співпраці та одержання чергових траншів в рамках підписаної програми є підвищення цін на газ для населення. Виглядає, що уряд піде на таке підвищення, хоча зараз це заперечує.
Відновлення співпраці з МВФ також означатиме, що можливо зміниться режим валютного курсу. МВФ наполягає на гнучкому курсоутворенні, але в умовах високих цьогорічних виплат уряду вигідний теперішній фіксований курс. У наступному році можна очікувати певної девальвації, що стимулюватиме український експорт. За прогнозами експертів, середній курс у 2013 році буде 8,5 грн/ дол.
У залученні прямих іноземних інвестицій у цьому році теж не має особливо чим похвалитися. За перше півріччя 2012 року в Україну вклали 3,2 млрд доларів прямих інвестицій, що на 15,6% більше від показника за аналогічний період 2011 року (2,788 млрд дол.). Однак ці 3,224 млрд дол. – це рівно половина від обсягу 2011 року, при чому 60% з них походить з Кіпру (обсяг прямих іноземних інвестицій у минулому році становив 6,473 млрд дол.). Тобто ніякого зростання інвестицій не відбувається. Те ж стосується валового нагромадження капіталу. Ще рік тому експерти прогнозували зростання валового нагромадження капіталу на рівні 10% за рік, то тепер цей показник становить лише 0,4%.
Всі ці дані свідчать про одне – різке уповільнення економіки, а також нездатність теперішньої влади якщо б не вирішити серйозні економічні проблеми, так хоча б визнати їх існування.
Натомість виборців знову годують обіцянками. Нещодавно віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко пообіцяв, що “у найближчі роки Україна має зробити новий ривок, досягнувши економічного зростання на рівні 5-6%. Тільки такі темпи зростання дадуть змогу суттєво підвищити зарплати, пенсії і соціальні виплати – тобто, кардинально поліпшити життя людей”. Очевидно, лозунг “Покращення життя все сьогодні” зараз більше не актуальний.
Обіцяного, як відомо, чекають до наступних виборів.
2 responses to “Диявол ховається у деталях. Як тлумачити дані української економічної статистики”
Дякую за матеріал. Коротко, зрозуміло, і дуже змістовно. Вже порадив друзям у твітері і фейсбуку.
Наверное вы правы. К сожалению.