Україна у багатьох аспектах є унікальною країною, однак ця унікальність іноді буває доволі негативною. Лише минулого тижня я писав про те, що Росія не грає за правилами СОТ. І от, відразу після того Україна також виявила свою унікальність стосовно відносин з Світовою організацією торгівлі.
21 вересня агентство Reuters повідомило, що Україна надіслала своїм торговельним партнерам документ, який містить плани підвищити ставки мита на сотні товарів. Документ з грифом «секретно» був надісланий членам Світової організації торгівлі 14 вересня. У ньому йдеться про те, що Україна планує підвищити імпортні мита на більш як 350 видів товарів і просить членів СОТ до 12 грудня відповісти на цю ініціативу.
Унікальність цієї ситуації полягає в тому, що хоча така ініціатива України є в межах правил СОТ, але за всю історію існування СОТ не було настільки масштабного перегляду ставок мита. За останні 17 років у СОТ було лише 30 випадків змін ставок мита і вони стосувалися не більше 10 товарів. Можна навіть сказати, що цей крок України можна порівняти з процесом повторних переговорів про умови участі у СОТ.
Своє занепокоєння цією ініціативою України вже висловила Європейська Комісія, США та Світова організація торгівлі. Спроба України підвищити імпортні мита може спровокувати інші країни до посилення протекціонізму і внести збурення в світову торгівлю з обсягом понад вісімнадцять трильйонів доларів.
І якщо іноземці голосно заявили про свої побоювання, то українські чиновники були неголослівними. Перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський заявив в понеділок в Брюсселі, що Україна буде дуже обережно підходити до підвищення імпортного мита. Міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко повідомив, що Україна не піднімає ставки мита, а лише ініціює переговори з цього приводу. В кращих українських традиціях щодо подачі інформації, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі чи Кабінету Міністрів України немає жодної згадки про цю ініціативу.
І хоча урядовці запевнять, що нічого страшного не сталося, однак сама постановка проблеми викликає чимало запитань. Україна щойно закінчила переговори про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Перебуваючи у Брюсселі Хорошковський заявив, що започаткування функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом є одним з основних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Якщо переговори з ЄС завершені (хоча договір так і не підписаний через політичні причини див. мій квітневий блог, то як такий масштабний перегляд ставок імпортного мита в рамках СОТ позначиться на договорі про зону вільної торгівлі? Чи може керівництво України насправді давно махнуло рукою на договір про асоціацію і лише робить вигляд, що інтеграція з ЄС є пріоритетом зовнішньої політики?
Мотиви перегляду ставок імпортного мита теж до кінця не зрозумілі.
Як повідомив Порошенко, список товарів був складений з урахуванням пропозицій профільних асоціацій. Хорошковський заявив, що існують об’єктивні причини, через які національні виробники звернулися до уряду з проханням про перегляд існуючих ставок мита. Оскільки документ має конфіденційних характер, зараз неможливо сказати хто з виробників пропонував зміни і яких товарів ці зміни стосуватимуться. Агентство Reuters з посиланням на іноземних дипломатів зазначило, що Україна прагне змінити мита на автомобілі, вантажні автомобілі, сільськогосподарську техніку, м’ясо, квіти, фрукти, овочі, пральні машини і навіть шприци. Знаючи особливості ведення бізнесу в Україні, можна припустити, що деякі виробники вирішили в такий спосіб захиститися від іноземної конкуренції.
Другим мотивом перегляду ставок мита може бути фіскальний інтерес держави. Тут є дві потенційні причини: спроба зменшити масштаби імпорту та збільшити надходження до державного бюджету. У зв’язку із різким уповільнення світової економіки, зростання експорту українських товарів практично припинилося, натомість вартість імпорту різко зросла (в основному через високу ціну російського газу). Як результат, дефіцит торговельного балансу стрімко зростає: у першому півріччі 2012 року він становив 7,2 мільярда доларів, а за січень-липень вже досягнув рівня 8,7 мільярдів доларів (за аналогічні періоди 2011 року ці показники були на рівні 5,5 і 6,7 мільярдів доларів відповідно).
Однак перегляд ставок ввізного мита не означає їх підвищення. Згідно зі статтею 28 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Україна може підвищити мита на окремі товари лише шляхом зниження їх на інші. Крім того, процес переговорів дуже тривалий і відтак у цей спосіб короткострокові фіскальні проблеми не можна вирішити.
Можливо існують й інші мотиви перегляду ставок мита. Одне зараз зрозуміло достатньо чітко: Україна на весь світ заявила про намір змінити режим торгівлі за величезним переліком товарів і цей крок викликав серйозне занепокоєння в міжнародних організаціях та країнах-торговельних партнерів.
Погодьтеся, шокувати торговельних партнерів – це, м’яко кажучи, не найкращий хід, щоб створити сприятливий бізнес-клімат і привабити іноземних інвесторів.
