Третього жовтня відбулися перші дебати між чинним президентом США демократом Бараком Обамою та його опонентом республіканцем Міттом Ромні. Такі дебати напередодні президентських виборів є традиційними  і приковують увагу величезної кількості людей. Серія дебатів між претендентами на пост президента Сполучених Штатів Америки покликана підвести риску під виборчою кампанією і представити усім виборцям сконцентроване претендентами своє бачення принципів розвитку країни.

Більшість американців вже визначилася зі своїм вибором.  Для них ці дебати  – як вболівання за улюблену футбольну команду. Незалежно, чи виграє вона чи програє, ми все одно будемо її любити і підтримувати.

Дебати важливі для тих, хто ще вагається, не визначився зі своїм вибором. Від того, наскільки переконливо виступатимуть кандидати, наскільки вони можуть донести до таких виборців свої ідеї, переконати їх в правоті своєї позиції – саме від цього залежать як розподіляться голоси тих, хто ще не визначився зі своїм вибором (цікава історична деталь: голоси таких виборців як правило розподіляться у пропорції 2 до 1 на користь опонента чинного президента.

Саме ці люди (а таких зараз ще приблизно 5%; 49% підтримують Обаму і 46% – Ромні) можуть схилити шальки терезів на користь того чи іншого кандидата.

Після завершення дебатів телеканал CNN оголосив результати опитування: 67% тих, хто ще не визначився з вибором, вважають що переміг Мітт Ромні і лише 25% підтримали чинного президента. Дослідження проводилося шляхом телефонного опитування тих, хто дивився дебати; похибка вибірки становить 4,5%.

Стрижневою темою перших дебатів була економіка. Це найбільш вразливе місце Обами – стан економіки доволі поганий. Рівень безробіття перевищує 8%, національний борг перевалив за 16 трильйонів доларів, США втрачають свою конкурентоспроможність в світі.  Америка не була в такому важкому становищі з часів Великої депресії 30-х років ХХ століття.

Мітт Ромні сповна скористався цією слабиною президента.  Йому відступати нікуди – зараз він програє у боротьбі за підтримку виборців. Якщо Ромні не переламає ходу цієї кампанії, то йому не виграти виборів – часу залишається дуже мало. Тому Мітт Ромні був енергійнішим, виступав агресивніше і краще оперував економічними аргументами. Обама виглядав стриманим і навіть втомленим.

На перших дебатах обоє претендентів формулювали своє бачення стратегії економічного розвитку країни.

Існує не так вже і багато тем, де вони погоджуються – до таких варто мабуть віднести лише важливість  програми медичного забезпечення для людей похилого віку (Medicare), освіти, зниження податкового тиску, досягнення більшої енергетичної незалежності.  Водночас погоджуючись з принциповою важливістю цих проблем, кандидати суттєво відрізняються в розумінні шляхів їх вирішення.

Ромні наголошував на засадничих принципах розвитку економіки. На його переконання, країна повинна бути вільнішою від втручання держави і саме це дасть новий імпульс для розвитку. Він наголошував на необхідності вивільнення підприємницької ініціативи, звільнення від надмірного тиску з боку держави, повернення до первинних основ, які забезпечили процвітання США у ХХ столітті. У своїх планах зменшити вплив держави на економіку Ромні навіть до певної міри перейшов межу, коли сказав що збирається здійснити перевірку всіх федеральних інституцій і закрити ті, які, на його думку, не мають принципового значення і «на які треба позичати гроші в Китаю». В першу чергу Ромні згадав реформу медичного страхування, відому як Obamacare. Більш того, він сказав, що збирається припинити субсидувати каналу CBS, який здійснює громадське мовлення. Він прямо про це заявив модератору цих дебатів Джіму Лереру , який працює на каналі CBS з 1970 року і вже провів 12 (!) президентських дебатів. Керівництво CBS назвало таку заяву Мітта Ромні  «приголомшливою».

Обама, як чинний президент, не міг говорити абстрактно. Він намагався перевести дискусію на конкретні кроки, дії, рішення. Він не має часу для надмірного філософствування – реальні економічні проблеми вимагають нагального вирішення.

Обама зверну увагу на те, що гігантський борг виник в результаті двох воєн і двох масштабних знижень податків, які відбулися за адміністрації республіканців. Він наголосив на тому, що з метою зменшення державного боргу на  4 трильйони доларів він пропонував на кожних 2,5 долари зменшення видатків підвищити доходи бюджету на 1 долар за рахунок додаткового оподаткування багатих. Республіканці не підтримали цього плану. Більш того, ще раніше Ромні заявив, що навіть у випадку зниження видатків на 10 доларів він не погодиться підвищити податки хоча б на один долар.

Обамі так і не вдалося почути від свого опонента як той збирається вирішити проблему державного боргу. Фінансовий план, який ніби то розробили республіканці, досі не оприлюднено. Пол Райан, потенційний віце-президент і голова бюджетного комітету Конгресу, лише відмахується від запитань про деталі свого плану і така поведінка викликає обурення у багатьох бюджетних аналітиків, які вважають, що для серйозної дискусії потрібно мати на руках повноцінний документ. Якщо республіканці не оприлюднюють свого фінансового плану, то або вони його не мають, або він настільки радикальний, що більшість суспільства його не підтримає. Ромні так ніколи і не вказав чітко, які він збирається прикрити лазівки, що існують в податковому законодавстві.

Обама був дуже стриманим, можливо аж надмірно обережним в своїх висловлюваннях.

Президент міг атакувати Ромні значно різкіше, але з певних причин не зробив цього. Обама не згадав, що сам Ромні не оприлюднив декларації про свої доходи.  Він не сказав, що Ромні, переживаючи про середній клас, насправді сплачує податки за нижчою ставкою, ніж більшість американців. Президент також ні разу не обмовився про висловлювання Ромні, про те, що в Америці є 47% людей, які залежні від уряду і мають психологію жертви (натякаючи на тих, хто підтримує Обаму). Можливо, президент вирішив не загострювати цих питань і не переходити на особистості.

 З іншого боку, Ромні не вагаючись звинувачував чинного президента в негараздах економіки. Треба надати належне губернатору Ромні – він легко оперував даними, наводив факти і виглядав дуже впевненим і мабуть саме тому він сподобався виборцям. Натомість Обама часто дивився в свої записи і навіть здавалося, що уникає зорового контакту зі своїм опонентом.

Як результат, Ромні переміг за результатами першого раунду. Чи втримає він таку ж динаміку у двох наступних раундах? Чи достатньо цієї перемоги для зміни настроїв виборців? Зараз ще занадто рано, щоб говорити, що цією перемогою Ромні змінив хід кампанії. Але поза сумнівом для Обами це однозначно тривожний сигнал.