Кілька місяців тому я писав про так звані соціальні ініціативи президента Віктора Януковича . Тоді мова йшла про те, що збільшення соціальних виплат не було заплановане при ухваленні державного бюджету, а тому таке рішення є популізмом, спрямованим на завоювання підтримки виборців.
Влада наполягає на тому, що економічне зростання в країні дає додаткові кошти, які і спрямовують на соціальні виплати. При цьому урядовці намагаються обминути запитання про темпи економічного зростання в країні. А темпи розвитку української економіки уповільнюються і умови зовнішньої торгівлі стають складнішими.
Цікаво, що уряд не бачить підстав для перегляду макропоказників за підсумками першого півріччя 2012 року, про що нещодавно заявив перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський. За його словами, у поточному році уряд очікує зростання ВВП на рівні 3,9%. Ці заяви виглядають дивними на фоні зниження прогнозу економічного зростання від МВФ до 3,0%, а від Світового Банку – до 2,5%.
Щоправда на днях Державна служба статистики скоригувала свої дані щодо темпів економічного зростання у першому кварталі 2012 року і покращила оцінку зростання економіки з 1,8% до 2%. Таке уточнення показників за перших три місяці приносить мало втіхи, адже у квітні обсяги промислового виробництва знизилися на 3,4% порівняно з березнем.
Зниження темпів економічного зростання ставить під загрозу виплати соціальних платежів, в першу чергу підвищених пенсій. За повідомленням Пенсійного фонду України, видатки на виплату пенсій та грошової допомоги за січень-травень 2012 року становлять 91,9 млрд грн, в той час як власні надходження фонду становили 61,5 млрд гривень. Різниця між надходженнями і виплатами покривається з державного бюджету.
Звідки взяти гроші в бюджеті, коли економічне зростання уповільнюється?
На виручку уряду прийшли іноземні компанії. Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький 1 червня в інтерв’ю тижневику «Дзеркало тижня».
Як відомо, 10 травня Кабінет міністрів прийняв рішення про відбір інвесторів для геологічного вивчення і розробки родовищ нетрадиційного газу. Олеську площу в Івано-Франківській та Львівській областях буде розробляти американська компанія Chevron, а Юзівське родовище у Донецькій та Харківській області — британсько-нідерландська Shell.
За словами міністра, компанія Shell запропонувала бонус, якого не було в умовах конкурсу, в розмірі близько 400 мільйонів доларів. Ці гроші кількома платежами надійдуть прямо до державного бюджету вже цього року незалежно від результатів буріння на Юзівській площі, яке розпочнеться лише через кілька років.
Більш того, 2 червня Україна оголосила конкурси на укладення угод про розподіл продукції на Скіфській і Фороській ділянках чорноморського шельфу. Згідно з постановами уряду №454 від 23 травня цього року, мінімальний розмір спеціального платежу (премії) до державного бюджету, який вноситься інвестором впродовж десяти днів після підписання угоди про розподіл продукції, повинен становити не менш ніж 2,4 млрд грн по кожній ділянці.
За словами міністра екології та природних ресурсів, за право розробляти дві ділянки на шельфі Чорного моря уряд очікує отримати премії у розмірі шість мільярдів гривень. Ці гроші будуть спрямовані у державний бюджет для фінансування соціальних ініціатив президента. «У публічній передачі пані Акімову запитували: що це за 6 млрд. грн., звідки ви їх візьмете? От, будь ласка, перші два конкурси вже покриють соціальні зобов’язання. А ми розраховуємо провести цього року ще кілька тендерів», – наголосив міністр Ставицький.
Такий несподіваний розвиток подій поставив чимало запитань.
По-перше, чому Shell запропонувала бонус, якого не було в умовах конкурсу, ще навіть не підписавши угоди про розділ продукції та не про розпочавши роботи?
По-друге, чи встигне уряд отримати премії від укладання угод на розробку шельфу до виборів? Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції буде приймати заявки до 2 серпня (два місяці після публікації оголошення про конкурс) і до початку вересня повинна надати пропозиції щодо визначення переможця конкурсу. Підготовка угоди до підписання є довгим та складним процесом, який займе багато місяців. Постає питання: чи погодяться компанії-переможці конкурсу «добровільно» заплатити бонус ще до укладання угоди, як це зробила Shell?
По-третє, чому гроші від енергетичних компаній, які надійдуть до державного бюджету, буде використано на соціальні потреби? За логікою, ці кошти мали б іти на енергозбереження чи розробку альтернативних джерел енергії. Однак в умовах, коли влада всіма силами намагається зменшити залежність України від Газпрому, ці кошти підуть на підкуп виборців у формі підвищених соціальних платежів. Цільового призначення ці кошти не мають, але запитання про пріоритетність залишається. Чому плата за надра, які власністю народу, буде спрямовано на фінансування передвиборчої кампанії однієї політичної сили?
Сфера енергетики ніколи не була прозорою в Україні. Цікаво, чи зміниться ситуація з приходом західних енергетичних компаній?
